На межі. З окупованої Великої Олександрівки виїхало більшість місцевого населення

Жителі Бериславського району поступово виїздять з окупованих населених пунктів. Фронт вже декілька місяців проходить через Великоолександрівську громаду, там йдуть бої, гинуть мирні люди. Підприємиця Лена Кабанець з Великої Олександрівки думала , що виїздить ненадовго зі свого селища, а склалося по-іншому. Про часи в окупації вона розповіла журналістам інформаційного видання «Український Південь».

Підприємиця Лена Кабанець з Великої Олександрівки виїжджала з окупованої Херсонщини наприкінці квітня, перебування там з кожним днем ставало все небезпечнішим для життя. Два тижні через постійні обстріли вона з родиною провела, переховуючись в погребі. Життя важливіше за матеріальні цінності – говорить вона.

«У нас дуже багато виїхало приватних підприємців. Дуже багато зруйновано магазинів і аптек, все спалено і розмародерино. В окупації не можна вільно пересуватися селищем, підеш за хлібом, то можеш і не повернутися. У нас так хлопець загинув перед нашим від’їздом, який виїхав до магазину. Окупація - це постійна небезпека. Виїжджали на короткий термін, думали , що повернемось. В наших домівках тепер живуть російські солдати. Навіть не уявляємо , що залишиться після них», - розповідає Лена Кабанець, підприємиця смт. Велика Олександрівка (Бериславський район)
. У сільській місцевості російські солдати знущаються над місцевими, повідбирали автівки. Тому недивно, що жителі Бериславщини виходили з окупованої території і пішки , і на велосипедах , і на візочках - рятували своє життя, проходячи через численні блокпости російських солдат.
«Я виїздила з чоловіком і двома синами 22 та 14-років. Нам пощастило, в тому плані, що якраз почався обстріл - і це нас врятувало від детального огляду», - говорить Лена Кабанець.
З Великої Олександрівки виїхало більше 75% населення говорить – Лена Іванівна, до війни проживало більше 7000 осіб. Газу нема, проблеми постійно зі світлом і водою. Нині вона з родиною знаходиться в Обухівському районі, оформили всі статус внутрішньо переміщених осіб. Тут зареєстровано більше 60 тисяч, чимало - із Херсонщини. Створення гуманітарного штабу в районі дало можливість надавати оперативно такій соціальній групі і продуктові набори, речі першої необхідності.

На межі. З окупованої Великої Олександрівки виїхало більшість місцевого населення

«З перших днів війни видав наказ про створення гуманітарного штабу в кожному районі, громаді, місті. Крім гуманітарних штабів сюди ввійшли і волонтерські організації. була створена чітка ієрархія і чіткий розподіл обов’язків, кожен знав, щ о йому робити і за що відповідає Ми всім допомагали», - Олександр Гомон, начальник Обухівської районної військової адміністрації (Київська область)
.
З 1 березня всі гуманітарні штаби в районі повноцінно запрацювали на підтримку і військових, і територіальної оборони, і внутрішньо перемішених осіб.

Ольга Балдич, завідувачка ясел-садка «Зірочка» (м. Обухів), координатор гуманітарного штабу

«Спочатку ми формулвали допомогу з того, що було. А потім міська рада стала закуповувати продукти харчування, ми її почали формувати і теж видавати людям. Пізніше почала надходити пакетована допомога від різних міжнародних організацій – Чехія, Польща. Кожна організація надавала і бланки строгої реєстраціїі та звітності». Але головне ще спілкування з такими людьми, зустріти таких людей з посмішкою і запитати, чим вам ще допомогти, щоб вони не відчували вони себе покинутими», - покинутими..
К. за кадром. Начальник військової адміністрації району Олександр Гомон очолював свого часу Бериславський район. Спілкуючись з внутрішньо переміщеним особами з Херсонщини, визначив проблеми , з якими ті стикаються зараз, адже попереду складний зимовий період і водночас підтримав земляків.
«Херсонщина для мене рідна . У мене теж болить серце. Впевнений, що Херсонщину буде незабаром звільнено!» - звернувся до жителів області Олександр Гомон, начальник Обухівської районної військової адміністрації.