Оцей наш дім діжде нових підвалин
Тепер нам сумно, проте на мить лише
Усе сімейство віддавна рятували,
Його дива, та є насправді щось іще
Хоч зірки впадуть в імлу
Згинуть хоч зірок сліди
Ти іскорку малу в собі несеш завжди.
Я завинила як ніхто
Я бачу помилку свою
Дива в життя твоє не магія дає
Вони в тобі вже є, бо дива - це ти!
Вони тобі вже є! (Є в усіх, є в усіх!)
То що, тут уже говорять про Бруно? (Це ж
Бруно!)
Так, час уже сказати про Бруно! (І я скажу!)
Пепа, звиняй за те весілля, вийшло просто
божевілля!
То не віщування, я бачив твоє хвилювання!
Та був певен на всі сто, він кохав як ніхто!
І дощ, і у сніг, він є твій, він є тут
(Так, я кохав як ніхто!)
Пробачте мені любі, ті слова - чудні!
Гей, тільки вже не покидай рідні!
Проте не будь казна де, твоя сім'я тебе жде,
Якщо з нами будеш ти - настануть кращі
дні!
А я чула як він лазив десь там у стіні!
Щось нове?
Це йдуть усі, хто тут живе
(Гей!)
Усі сюди, усі сюди!
Усі магіки, усі магіки!
Чудес не ждіть, але є гурт, що зробить разом усе для вас
Буде дім, якщо взятись усім (Ти за трьох!)
Часом страх валить з ніг (Так в усіх!)
А сила це не все - необхідний досвід,
Як і відвага зробити дослід!
Гей, хай паростки потягнуться до стрix
(Садімо вже їх утрьох!)
Зоря здолає млу
І гляне з висоти
Бо іскорку малу наша доня здатна нести!
(Так само як ти!)
Гей, Мар'яно, не сумуй!(Ах, як любові прагну
я!)
То краще дій, а не жалкуй! (Ти знайомий з
Долорес?)
Я далі якось сама, бувай!
Твій тон гучний
Шануєш ти батьків - і в цьому чарівний!
Ти пишеш поезії, що місяць небес сягне
То може ти врешті-решт серед інших
розгледиш мене?
Бачу на власні очі!
Чую на власні вуха! (Так!)
Тут усі, тут усі!
Одружуймось! (Устигнеш!)
Тут усі, тут усі!
Дім, наш дім
Тут кожного старання
Хай є в нім вади
Та в нас є теж(Атож!),
І вже пора почати святкування!
Як? Як бути з входом?
Ти перша увійдеш!
Ти шлях нам крізь імлу,
Шукала в боротьбі,
Живи, твори, дивуй!
Ти сама нам дар - дар у тобі.
Лиш подивись (Abre tus ojos)
Що ти бачиш?
Лише себе у сім'ї
Информация по комментариям в разработке