Тартак — Омана

Слухайте трек "Омана" в альбомі "Сльози Та Соплі" (2006) на онлайн-майданчиках:
https://li.sten.to/sliozy_ta_sopli

Кожна людина ще зі школи пам'ятає:
Хто багато читає -- той багато знає.
І, зрозуміло, я книжок багато прочитав --
Щось давно забув, але щось запам'ятав.
Та головне, що я навчився володіти словом,
Часом — серйозним, а частіше — по-приколу.
Говорю, що думаю, говорю, що бачу.
Один від слів моїх сміється, інший від них плаче.
Звичайно, говорити — це не мішки носити,
Та слово може вдарити, слово може вбити.
Слово відкриває таємниці та секрети,
Розбиває замки, знищує лабети.
Та якось я відчув, що починаю зловживати —
Дурити людям голову, забивати баки.
В такі часи в моєму серці селиться хижак,
Що у мене самого викликає дикий жах...

Я не віддам тебе хижому звіру!
Бо вже і сам в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана...
Не вір словам! Мої слова — це омана!...

Я познайомився з тобою, хотів з тобою бути.
Але ти в своїй душі не змогла відчути
Глибини тієї, глибини всієї,
Що шукала собі шлях із душі моєї.
Говорив тобі слова ніжні та ліричні,
Здійснював заради тебе вчинки романтичні.
Але ти сама в собі у той час кохалася.
З мене ж ти знущалась, ти з мене насміхалася.
Та прийшов момент прозріння — мене перемкнуло!
Все оте дурне кохання наче вітром здуло.
Я тепер тебе зроблю повною дурепою —
Відплачу тобі сповна щедрою монетою!
Я розказую байки, мозок твій запудрюю,
Я розписую тебе гарною та мудрою!
Виконав програму дій — і це диво сталося!
Тож тепер у мене ти палко закохалася!

Я не віддам тебе хижому звіру!
Бо вже і сам в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана...
Не вір словам! Мої слова — це омана!...

Перемога не принесла навіть краплі втіхи.
Навпаки — я сам від себе вигріб на горіхи!
Бо моя любов не згасла — залишилось тління,
І мене доволі швидко загризло сумління.
Хоч-не-хоч, а я тобі, видно, не до пари,
Тож повинен терміново розігнати чари!
Не потрібна ти мені на кохання хворою,
Бо любов повинна бути, як сльоза, — прозорою!

Я не віддам тебе хижому звіру!
Бо вже і сам в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана...
Не вір словам! Мої слова — це омана!..

Режисер: Тарас Химич