Мертвий Півень, Сергій Жадан - Жінка з чорним, як земля, волоссям

Описание к видео Мертвий Півень, Сергій Жадан - Жінка з чорним, як земля, волоссям

⚡️#МертвийПівень #СергійЖадан
слухайте офіційно: https://orcd.co/y0nv7x2
Слова: Сергій Жадан
Музика: Юрій Рокецький, Роман Чайка, Олег «Джон» Сук, Олексій Слободян, Микола Єрега.
Запис, мастеринг: Jenny Records 2024 рік

Режисер кліпу, монтаж: Світлана Благітко @svitlana.blahitko
автори ідеї: Світлана Благітко, Соня Леклер @sonyalekler
обкладинка: Юрій Благітко

Подяка: Юрій Благітко, Віра Ничкало
Мережа магазинів «Фокстрот», ТРЦ Форум
Оренда техніки: mcamera.rental @mcamera.rental


«Закохані моєї країни добивають одне одного своєю любов’ю, вони не здатні обмежитися любовними стосунками...» — написав якось Сергій Жадан. Ці слова часто звучать лейтмотивом його пронизливої любовної лірики. Поки студенти пишуть реферати про коханців у віршах Жадана, його друзі з Мертвого Півня вирішили переспівати один із найчуттєвіших віршів — "І жінка з чорним, як земля, волоссям", що походить із канонічної поетичної збірки Жадана "Вогнепальні й ножові" (2012).

Оскільки сам автор означив збірку як свого роду «Поетичне Євангеліє», то вважатимемо що текст отримав "паралітургійний псалом" від Мертвого Півня у любовному храмі "Жінки з чорним як земля волоссям". Також до виконання одного із куплетів пісні долучився сам поет.

"Жінка з чорним, як земля, волоссям"
на вірші Сергія Жадана

І жінка з чорним, як земля, волоссям,
яку я знаю вже стільки років,
живе собі, не переймаючись зовсім,
поміж ранкового світла й вечірніх мороків.

Поміж заліза й гарячого листя,
поміж стін і пташиних криків,
поміж підземних русел, що переплелися,
поміж усіх своїх снів і фріків.

Вона ходить собі на стадіони й ринки,
ховаючи в куртці телефон і флягу.
І я готовий палити сусідські будинки,
щоби вона звернула на мене увагу.

Я готовий позбавити міста керування
і на портвейн перетворювати озерну воду,
лише б вона, згадавши про моє існування,
писала мені листи про життя і погоду.

Я готовий влаштовувати на її вулиці страйки,
лише б бути ближче до її ніжності й люті
і слухати її постійні байки
про те, з ким вона спить і кого вона любить.

Я вигадаю нові літери та розділові знаки,
я вб’ю всіх старих поетів, які ще щось пишуть,
щоби вона забувала про те, що могла знати,
щоби вона дивилася в темряву й слухала тишу.

Небо за її вікнами буде холодне й зелене.
Дощ буде заливати пам’ять її невичерпну.
Хай забуває про все.
Хай забуває навіть про мене.

Лише про мене хай забуває в останню чергу.

#українськамузика

Instagram: @mertvyipiven
TikTok: @mertvyipiven

Комментарии

Информация по комментариям в разработке