Не Зламати2 - Lidi Klim

З тих пір чимало вже минуло
Я пам'ятаю все, я не забула
Й хоч люди кажуть, що змінилась трішки
Та я все більше люблю прогулянки пішки.
Читаю не пошепки, а в голос, щоб чути
Свій голос, бо інколи боюся забути
Якщо хтось і мріє, що я все ж втомлюся
Та я немов Україна, до кінця лиш борюся.
Приспів
Я буду крізь сльози сміятись,
Немає вже часу боятись
Буде гірко та я не зламаюсь
Ворогам на зло усміхаюсь.
Можете говорити, писати
Та нікому мене не зламати
ІІ куплет
Дивлюсь у дзеркало, а очі глибші стали,
Характер, мов горішок, та ні, тепер із сталі
Й погляд спокійний, як поле ромашок,
Буває й терпкий, як чаю декілька чашок.
Думки не розсіяні, чіткі вони стали
І хто намагався та мене не зламали,
Бо фокус життя мій змінився віднині
Прошу Людино, ти залишайся Людиною