00:00 Вступ
00:42 Початок блекаутів
01:38 Зарядна станція Bluetti
02:34 Генератор
03:05 Сонячна панель
03:53 Інтернет
05:11 Базовий мінімум
05:45 Насос для води
06:33 Закопування дротів
08:08 Опалення
Зарядна станція https://rozetka.com.ua/ua/bluetti-pow...
Генератор https://rozetka.com.ua/ua/rztk_g_3500...
Сонячна панель https://rozetka.com.ua/ua/bluetti-pow...
Газовий прилад https://rozetka.com.ua/ua/366999681/p...
Опалювач https://rozetka.com.ua/ua/lf-bros-ex5...
Десь з середини червня блекаути швиденько змінили графік на +3 -6, а потім відразу на +2 -7, і життя стало не таким безтурботним. Мобільна вежа, яка забезпечувала зв’язок, почала повністю зникати на кілька годин, а коли з’являлась, пропонувала ледь живий 2Ж інтернет і дзвінки через раз.
Приблизний план дій у нас був готовий, але з розрахунком на вересень і пізніше. Довелось впроваджувати його раніше і, так би мовити, з коліс.
Перший елемент – зарядна станція, серце енергонезалежного життя. Ми обрали Bluetti AC60. 400 ватт-годин з потужністю 600 ватт і дозволеними короткочасними стрибками до 1200 ватт. Надійність саме цього елемента дуже важлива, адже від нього залежить нормальне функціонування решти.
Другий елемент – генератор. Тут важливі чинники при виборі – потужність, вага, рівень шуму. Ми взяли розетківський, найменший з усієї лінійки. Потужність 2.8 кіловат, припустимі пікові стрибки до 3.5.
Ну і третій елемент – сонячна панель. Це швидше імпровізація, бо на зиму ми цю штуку взагалі не розглядали. Але зараз маємо багато сонця, тож можна скористатись. Відразу хочу сказати, що економічна складова в українських реаліях не актуальна. Якщо уявити, що вона видає максимальну потужність протягом десяти годин кожен день року, то вона може окупитися за чотири роки. А в нашому випадку по реальному споживанню вийде в нуль за 41 рік. Але. Батарея тиха, не потребує поїздок за паливом, і може в парі з зарядною станцією тягнути холодильник і інтернет цілодобово, без електромережі і без генератора.
Коли стало зрозуміло, шо мобільний звʼязок втратив стабільність, ми подивились написи на вуличних стовпах і взяли з найближчої опори телефон провайдера. З нашого боку треба було Копати, повітряний варіант розміщення оптики тут ніяк не підходив. Крім того, треба було купити технічну трубу з протяжкою, щоб вберегти тоненький оптоволоконний кабель від підземних монстрів.
Після цього приїхали хлопці і оперативно виконали технічні роботи. Таким чином у нас зʼявився ще один споживач електрики потужністю 15 ватт.
Тож, що ми маємо. В зарядну станцію постійно включені холодильник, інтернет і освітлення кухні. Іноді додаються вентилятор і фумігатор. Повного заряду вистачає приблизно на 9 годин роботи. Здебільшого завдяки холодильнику, який споживає лише 65 ватт, коли компресор ввімкено. Також станція відповідальна за зарядку гаджетів, якщо щось розрядилось до початку сеансу білих годин.
Насправді електрика – проблема номер два. Головне, і в селі як і в місті, це вода. Банальна холодна вода, без якої життя неможливе. Від початку ми встановили гідроакумулятор на 100 літрів. Насос наповнює акумулятор, коли тиск сягає верхнього порогу – насос вимикається. Як тільки тиск падає нижче нижнього – насос запускається. З початком відключень ми підняли верхній поріг до 3.8 атмосфер, нижній – до 2.8. Це дає змогу отримати в середньому 75 літрів води без застосування насоса. На практиці це означає комфортне побутове користування водою протягом 6 годин. Далі насос потрібен. Потужність нашого – 1КВт, але зарядна станція не витягує стартовий струм, тому насос можна заживити лише прямо від генератора.
Генератор смердить і гуде. Ми думали, шо будемо користуватись ним коли вже буде холодно, вікна будуть закриті, і він буде стояти десь поруч з будинком. Але не так сталося, як гадалося. Тому ми вирішили відтягнути його подалі. А це знов означає Копати. Чотирижильний кабель йде від вводу силового кабеля до побутівки, а вже там стоїть перемикач вводу резерва, який підключає або мережу, або генератор до споживачів на подвір'ї.
Ми намагаємось використовувати генератор раціонально, тож коли вже доводиться його запускати, підключаємо всі прилади. Насос бере лише 1 КВт потужності з доступних майже трьох, решту можна віддати зарядній станції (650 Вт заряда в режимі “турбо”), закип’ятити чайник, щось швиденько покосити або просвердлити і т.п.
Таким чином за місяць ми використали аж дві мотогодини згідно з показами лічильника на генераторі. Здебільшого для поливу рослин на ділянці. Вартість кіловат-години електрики виходить від 20 до 30 гривень. Якщо не слідкувати за навантаженням, буде під 50 гривень.
Про всяк випадок ми ще купили невеличкий комбінований туристичний газовий прилад, який може бути або плиткою, або опалювачем. Він підтримує роботу з великим балоном через редуктор тиску. На зиму будемо його використовувати на кухні і в якості аварійного варіанта опалення.
Информация по комментариям в разработке