«Вічний революціонер» - гімн часів січневої революції (1880 / 1905 p.)

слова: Іван Франко (1880 р.)

музика: Микола Лисенко (1905 р.)

виконання: капела "Думка" (1953 р.)

історичне підґрунтя: «Гімн. Вічний революціонер» — вірш українського письменника Івана Франка 1880 року. Вперше опублікований 3 червня 1882 року у львівській газеті «Praca» під назвою «Hymn. Wicznyj revolucjoner» (латиницею), за підписом Myron.

Як пісня, активно включилась у сферу політичної боротьби тільки в 1905 році, досі ж була знана як вірш, який часто декламували, але не співали.
У 1905 році Микола Лисенко написав музику до «Гімну», і він почав своє нове життя, пішов у світ як революційна пісня.

Коли 1898 року відзначали 25-річчя літературної і суспільної діяльності І. Франка, громадськість Галичини підготувала Каменяреві сюрприз: хор уперше проспівав «Вічного революціонера». Незабаром пісня-гімн на музику М. Лисенка повернулася в місто свого народження Львів і полетіла по всій Галичині. Уже в 1909 році її співав львівський хор «Бандурист».

Народний художник В. Касіян згадував, що у 1913 році учні реальної школи у Снятині «співали пісні», складені на слова Івана Франка, зокрема його гімн «Вічний революціонер». В період Української революції «Гімн» передруковувався у багатьох збірниках революційних пісень.
Пісня вважалась неофіційним гімном ЗУНР, зокрема ця пісня лунала під час урочистого підписання Акту Злуки 22 січня 1919 року.


Підтримати Збройні Сили України: https://bank.gov.ua/ua/about/support-...
Фонд "Повернись живим": https://savelife.in.ua/donate/
Благодійний фонд Сергія Притули: https://prytulafoundation.org/