Небажані діти: проблема абортів в українській літературі

Аборти в українській літературі. Репродуктивні права українських жінок у 18-20 ст. Як робили аборт у давнину. Хто такі потерчата й нехрещені діти. Чим небезпечний рух проти абортів.

00:00 Дозвіл на аборти в СРСР в 1920-ті і як це відображається в Миколи Хвильового
02:08 Покарання за аборт у 17-20 ст. і причини абортів
03:35 Підкидання дітей
05:15 Аборти в давнину
06:17 Дітовбивство
08:01 Шпиталі для небажаних дітей
11:20 А що там чоловіки?
15:40 Нехрещені діти, мертвонароджені діти й потерчата
17:19 Потреба в розлогих примітках у класичній літературі
19:10 Чим небезпечний рух проти абортів

Згадані художні твори: Шевченко "Наймичка", "Титарівна", Кониський "У тісної баби", Нечуй-Левицький "Бурлачка", Леся Українка "Лісова пісня", Винниченка "Закон", Юрій Смолич "Мова мовчання", Тодось Осьмачка "Ротонда душогубців", Микола Хвильовий "Сентиментальна історія"; Лонг "Дафніс і Хлоя".

Використані під час підготовки матеріалу праці:
Маслійчук "Дітозгубництво на Лівобережній та Слобідській Україні у др.пол. 18 ст."
Марина Вороніна "Законодавчі зміни щодо правового становища жінок до Жовтневого перевороту" з книжки "Українські жінки у горнилі модернізації"
Курило, Рингач "Особливості динаміки народжуваності у 30-ті роки ХХ сторіччя та її детермінанти" з книжки "Голодомор 1932–1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка"
Ірина Ігнатенко "Жіноче тіло у традиційній культурі українців"

Підтримати мене на Патреоні:   / notatkyvarvarky  
Або переказом на Приват: 4149499343675847

Над відео працювала я, Тетяна Петренко, літературознавиця, критикиня й авторка каналу "Нотатки варварки".