Джузеппе у Варшаві чудова воєнна комедія зрозуміла без перекладу

Неймовірно смішний і зворушливий фільм Станіслава Ленартовича запам'ятали всі, кому колись пощастило його побачити. У картині режисер уперше у польському кіно розповів про війну у жанрі фарсу; його порівнювали із пригодами бравого солдата Швейка Гашека, цей фільм із елементами цікавого детективу мав величезний успіх у глядачів. Тут несподівано проявився блискучий комічний талант Збігнєва Цибульського, про який багато хто і не підозрював (перша його проба в цьому жанрі вважалася вкрай невдалою). Захоплює тут і така рідкісна особливість польського кінематографу як іронічно розповідати про справді героїчні сторінки своєї історії. Наприклад, молоді підпільники замість Марії незмінно натикалися на її брата, художника Сташека, і наполегливо ставили йому сакральне питання про «корм для канарок». У фільмі всі героїчні діяння парадоксально вчинив саме «інтелігент» Сташек, який мріяв лише про одне – у спокійній обстановці попрацювати над черговою картиною. Тут Цибульський зовсім інший, ніж у шедеврі Вайди «Попелу та алмазі», але також привабливий нескінченно. Роль героїні - Марії - зіграла тут дуже популярна актриса Ельжбета Чижевська, яку Вайда пізніше вибрав на роль "дружини" у "Все на продаж". І, нарешті, роль великого героя - "італійця" Джузеппе Сантуччі - дісталася талановитому італійському актору Антоніо Чифарелло, чиє життя також тимчасово обірвалося, як життя його партнера по фільму, він помер через рік після смерті Цибульського, 12 грудня 1968 року, йому було тільки 38 років.