Ранкові Читання - 19/11/2024

БЕЗУМОВНА ЛЮБОВ
«Любов ніколи не минає» (1 Кор. 13:8).

Оглядач однієї з газет якось попросив читачів надіслати до редакції найдорожче послання любові, щоб він міг помістити його у свою рубрику в день святого Валентина. Жінка на ім’я Глорія надіслала своє послання. Вона отримала його від Ральфа Ілліона в 1944 році, коли він був моряком і в той момент перебував на одній з тихоокеанських баз. Ральф писав: «Люба Глоріє!

Прийшов час мені представитися. Ми не зустрічалися особисто, але я стільки чув про тебе. Я повинен зізнатися, що полюбив тебе. Це зізнання може шокувати тебе, оскільки ти про мене не знаєш нічого, крім того, що говорять люди. Однак не приймай цього серйозно. Щойно ти пізнаєш мене краще, ти зрозумієш, що я непогана людина. А почуття, які я маю до тебе, не зміняться до кінця мого життя.

Я сподіваюся, що моє послання справить на тебе добре враження і ти не подумаєш, що я надто зухвалий. Надішли мені свою фотографію. Прошу тебе, збережи мою любов до тебе під замком у своєму серці та відімкни його тільки тоді, коли я особисто попрошу тебе про це».

Ральф повернувся з тихоокеанської бази і зміг зустрітися з Глорією. Це була здорова, життєрадісна дівчинка — його дорога дочка.

Сьогодні Глорія – доросла жінка. Однак вона дотепер дбайливо зберігає те послання любові, яке отримала від свого тата, коли їй було лише три місяці. Це дар батьківської любові, вічна спадщина, слова, які донині горять у її серці полум’яним вогнем.

Небесний Отець, Якого ми ніколи не бачили, любить нас невимовною любов’ю. Пророк Ісая говорить з твердою впевненістю: «Тільки Ти — наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, відвіку Ім’я Твоє: наш Викупитель!» (Ісаї 63:16).

Його Слово представляє собою послання любові. Воно постійно нагадує нам про Його турботу. Воно говорить нам про серце, сповнене батьківської любові.

Точно так само, як Ральф Ілліон прагнув бути поруч зі своєю дочкою, серце безмежного Бога прагне перебувати поруч із нами. Він відчуває Себе самотнім без нашої любові. Він робить усе можливе, щоб ми були з Ним у вічності. У Його серці є місце, яке призначене саме для нас. Він дає знати про Свою любов щоденно. Одного разу ми зможемо переконатися в Його чудовій, безмежній турботі, коли горяче притиснувши нас до Себе, Він усміхнеться і скаже: «Тепер час – час іти додому».

Матеріал був наданий "Радіо Голос Надії"
https://linktr.ee/radiohope?fbclid=PA...