Скачать или смотреть Їхав козак за Дунай | The Cossack Went Across the Danube | Schöne Minka, ich muß scheiden | Piano

Українська народня козацька пісня-романс "Їхав козак за Дунай" має багатовікову історію. Авторство приписують українському поету-філософу Семену Климовському. Першим, хто доказав що саме Климовський є автором "Їхав козак за Дунай" - російський історик Микола Карамзін.
Вперше було опубліковано в пісеннику І. Гестенберга - Ф. Дітмара за 1797-98 рр. А згодом, в 1827, опублікував і М. Максимович в своїй збірці «Малороссійскія пѣсни». Серед козацтва та інших українців пісня вже набула популярності в середині XVIII ст. Після поневолення козацьких земель московськими загарбниками, багато козацької еліти намагалось пристосуватись до нових умов. І вийшло так, що син останнього гетьмана Кирила Розумовського - Андрій Розумовський став російським послом в Австрії. Саме через це вони познайомились з Бетховеном, через що останній зацікавився Україною і її музичним фолькльором. І хоча обробка і слова частково змінились, бо пісня зазвучала на німецькій мові, а супровід був із фортепіано, скрипки і віолончелі, але сама душа і сенс пісні не дуже й змінились, проте саме через це вона стала популярною серед європейської тогочасної еліти, правда вже під назвою «Schöne Minka, ich muß scheiden».
В пісні йдеться про українського козака, який прощається з дівчиною, адже треба йти у військо на війну з ворогами. Дівчина плаче і просе щоб він остався. Натомість він ще раз повторює, що вона для нього в житті найважливіша, тому просе, щоб вона себе поберегла, щоб білих ручок не ламала, щоб ясних очей не стирала, бо сподівається, що вернеться додому через три роки, хоча і сумнівається трохи. Проте дівчина шкодує що навіть познайомилась, любилась із ним, бо розуміє, що навряд чи він вернеться, і це для неї дуже велике горе.

The Ukrainian folk Cossack song-romance " The Cossack Went Across the Danube" has a long history. The authorship is attributed to the Ukrainian poet and philosopher Semen Klymovskyi. The first person to prove that Klymovskyi was the author of "The Cossack Rode Across the Danube" was the Russian historian Nikolai Karamzin.
The song was first published in the songbook of I. Gestenberg - F. Ditmar in 1797-98. Later, in 1827, it was published by M. Maksymovych in his collection "Malorossian Songs". The song had already gained popularity among the Cossacks and other Ukrainians in the mid-eighteenth century. After the enslavement of Cossack lands by the Moscow invaders, many Cossack elites tried to adapt to the new conditions. And it so happened that the son of the last Hetman Kyrylo Rozumovsky, Andriy Rozumovsky, became the russian ambassador to Austria. It was through this that they met Beethoven, and the latter became interested in Ukraine and its musical folklore. Although the arrangement and lyrics were partially changed, as the song was sung in German and accompanied by piano, violin, and cello, the soul and meaning of the song did not change much, but this is why it became popular among the European elite of the time, although under the title "Schöne Minka, ich muß scheiden".
The song tells the story of a Ukrainian Cossack who says goodbye to a girl because he has to go to war with the enemy. The girl cries and asks him to stay. In return, he reiterates that she is the most important person in his life, so he asks her to take care of herself, not to break her white hands, not to wipe her bright eyes, because he hopes that he will return home in three years, although he has some doubts. However, the girl regrets even getting to know him, falling in love with him, because she understands that he is unlikely to return, and this is a great grief for her.

Їхав козак за Дунай,
Сказав: "Дівчино, прощай!"
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй.

Вийшла, ручки заломивши
І тяженько заплакавши:
"Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!"

Покидаю тебе Богу,
Сам я їду у дорогу.
Будь щаслива здорова,
Голубко моя.

Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі ожидай.

Наша служба - довг воїнський,
Треба мені їхать у військо,
Щоб гряницю боронить
Од лютих врагів.

І без тебе, друг сердешний,
Враг погибне лютий, дерзкий.
Ти ж на войну не їжджай,
Мене не покинь!

Приспів:
Лучче було, лучче було б не ходить,
Лучче було, лучче було б не любить,
А ще краще , а ще краще та й не знать,
Чим тепер, чим тепер забувать.

Поки жив на світі буду,
Тебе, серце, не забуду!
А як згину на войні,
Помолися обо мні!

Свиснув, крикнув на коня, -
Зоставайся, здорова.
Як не згину, повернуся
Через три года!

Приспів
Лучче було, лучче було б не ходить,
Лучче було, лучче було б не любить,
А ще краще , а ще краще та й не знать,
Чим тепер, чим тепер забувать.

Їхав козак за Дунай,
Сказав: "Дівчино, прощай!"
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй.

Свиснув, крикнув на коня, -
Зоставайся, здорова.
Як не згину, повернуся
Через три года!

Приспів
Лучче було, лучче було б не ходить,
Лучче було, лучче було б не любить,
А ще краще , а ще краще та й не знать,
Чим тепер, чим тепер забувать.

Telegram: https://t.me/+pqhyjQ8fx6sxYjMy