Скачать или смотреть А море кличе в синю даль

Поезія Анатолія Поліщука
Добридень пані і панове, присвячую цю ппісню романтикам-туристам, яких манить даль, море, гори, небо, зорі, намет, вогнище і каша на вогні, а ще гітара і пісня. Дякую всім за приємний перегляд.

А море кличе в синю даль

А море кличе в синю даль,
І гори теж манять до себе.
І лише дощ – все про печаль,
І осінь каже, що не треба.

Я забуваю про свій вік,
Коли із гір тай по спіралі
Лечу, як справжній чоловік,
Щосили давлячи педалі.

Мене манить такий політ,
У нім є смак адреналіну,
І юності забутий світ.
Без шквалу просто тихо гину.

Палатка, річка і нічліг,
І каша з вогнища і диму.
Я вік свій знову переміг,
Тож до весни лечу крізь зиму.