Автор: Інелла Огнєва
Людина має право на утому,
На те, щоб не утриматись від сліз,
Сховатися від світу в себе вдома
Або втікти у тихий темний ліс...
Людина не залізна... Вона може
Стомитися від всього в якусь мить,
До інших стати трішечки ворожа
І виказати все, що їй болить.
Із осудом не треба поспішати,
У душу заглядати їй не слід,
Людина має право не встояти,
Не втримати на плечах цілий світ.
Людина має право на невдачі,
На помилки, падіння у житті.
І ці моменти слабкості не значать,
Що має потонути в каятті.
Людині треба просто розуміння,
Не осуд і не жалість – співчуття!
Не треба в неї кидати каміння,
Стомитись може кожен від життя.
Не слід казать: "Мені б твої проблеми!
Є ті, кому ще важче ніж тобі!"
Це вірно, та душа у всіх окрема,
Не слід усіх судити по собі.
Ми люди - ми не роботи залізні,
Ми можемо стомитись в якусь мить,
Причини можуть бути зовсім різні,
Людину треба просто зрозуміть.
Хтось може крикнуть в запалі щось грізно,
А потім шкодувать за ті слова.
Пробач йому – людина не залізна,
Усі ми робим помилки бува.
Щодня в метро, у черзі, чи крамниці
Ми бачимо розлючених людей.
Здається, їм дай волю посвариться,
Сварилися б невпинно цілий день.
Але, якщо замислитись, то, може,
Усе насправді зовсім навпаки.
Стомилися, тому такі ворожі,
Чому б не простягнути їм руки?
Згадайте, чи самі ви не робили
У запалі, в образі щось таке,
Що стримати у мить ту не зуміли,
Щось геть на вас не схоже і гірке.
Щасливі не кричать тобі у спину,
Кричать нещасні – ті, кому болить.
Не слід судить людину – бо людина
Не втриматися може в якусь мить.
Давайте станем трішечки добріші,
Розбудимо у серці співчуття,
І стануть зразу люди щасливіші,
І легшим стане в кожного життя.
Давайте будем іншим дарувати
Тепло своє, підтримку і добро.
І, навіть, коли важко, пам'ятати -
Усі ми люди, що б там не було...
© Огнєва Інелла
Music: @newagepianist
Информация по комментариям в разработке