"Народ, який вигнав зі своєї країни Бога" / Свята Фаустина Ковальська / Боже Милосердя

Інформація взята зі Щоденника Фаустини Ковальської (818, 1316-1317) 👉 http://jednoczmysie.pl/wp-content/upl...

Свята Фаустина Ковальська отримала благодать бачити страждаючого Ісуса, після чого прийняла тверде рішення до вступу в монастир.

Ісус об'являвся святій Фаустині з 1924-1938 рік, і саме Христос є автором ідеї образу Божого Милосердя, який під час об’явлень, сказав намалювати його зі словами «Ісусе, я довіряю Тобі».

Фаустина єдналась з Ісусом і переживала Його Страсті, вона просила Милосердного Бога за тріумф Церкви, за все духовенство, а особливо за навернення непокаяних грішників, вона прагнула, щоб Господь помилував і навернув грішні душі, які своїм життям свідомо ідуть в пекло.

Коли Фаустина молилась за інші народи, особливу увагу приділяла молитві за Росію.

У своєму щоденнику свята розповідає: «Сьогоднішній день я пожертвувала за Росію, усі свої страждання і молитви я жертвувала за цю бідну країну. Після Святого Причастя Ісус сказав мені: Більше цього краю терпіти не можу, не зв'язуй Мені руки, дочко Моя.

Після цього я зрозуміла, якщо б не молитви милих Богові душ, то цей народ давно перетворився б в ніщо. О, як я страждаю за цей народ, який вигнав зі своєї країни Бога».

Саме так, свята Фаустина говорить про російський народ - «народ, який вигнав зі своєї країни Бога».

І якщо б всі народи світу жили таким життям, як народ Росії, напевно настав би кінець світу, бо тільки через молитви святих і добрих людей, Милосердний Господь милує грішників і стримує Свою справедливу руку (818).

Ісус говорив Фаустині у іншому об’явленні: Великими є борги світу переді Мною, їх можуть оплатити душі чисті, своєю жертвою, чинячи милосердя в дусі. Багато душ, часто журяться, що не мають матерiальних благ, щоб з їх допомогою чинити милосердя. Однак набагато більшу заслугу має милосердя духу, на яке не треба нi дозволу, нi комори, воно доступне кожній душі. Якщо душа не чинить милосердя будь-яким чином, не отримає Мого милосердя у день суду. О, якщо б душі уміли нагромаджувати для себе вічні скарби, не були б суджені, і випереджали б Мій суд своїм милосердям (1316-1317).

Молитва
О мій Ісусе, як подяку за Твої ласки, я віддаю Тобі все ким я є, все, що я маю, все, що я можу, душу і тіло, розум і волю, і усі почуття свого серця. Я віддаю все у Твої руки. Формуй мене, маленьку істоту, переміни мене, дій в мені Всемогутній Боже.

О мій Боже, вірю в Тебе, поклоняюся Тобі, довіряю Тобі і люблю Тебе. Прошу в Тебе прощення за тих, які в Тебе не вірять, не поклоняються Тобі, не довіряють Тобі і не люблять Тебе. Яви їм прощення і милосердя.

О мій Боже, вислухай мене, Ти, Який живеш і царюєш на віки віків. Амінь!