Жізель
балет на 2 дії
Композитор: Адольф Адан
Лібрето: Теофіль Готье, Жюль-Анрі де Сен-Жорж, Жан Кораллі
Хореографія:
Жан Кораллі, Жюль Перро, Маріус Петіпа в редакції Леоніда Лавровського, народного артиста СРСР
Художник-постановник:
Надія Швець, заслужений художник України, головний художник Схід OPERA
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Жізель
Альберт
Ганс
Мірта
Берта
Вільфрід
Батільда
Герцог
Па-де-де
Диригент: Павло БАГІНСЬКИЙ
«Жізель» була створена в епоху романтичного балету й стала його найвищим досягненням. В основу сюжету покладено старовинну легенду про віліс – дівчат, які загинули від нещасливого кохання, а тепер, перетворившись на чарівних істот і бажаючи помститися за своє загублене життя, до смерті затанцьовують хлопців, що зустрічаються їм уночі.
Музика А. Адана, позначена натхненням та поетичністю, створює настрій та яскраві характеристики персонажів. І все ж головним багатством «Жізелі» є її хореографія, вирішена засобами класичного танцю – повітряна, польотна й, водночас, дієва, така, що активно просуває вперед сюжет вистави.
«Душевний світ героїв балету, втілений в класичному, точніше, романтичному танці, настільки опоетизовано музикою, а динаміку сценічних подій так чутливо в ній відображено, що народжується синтетична єдність, заснована на взаємопроникненні всіх елементів. Так утворено нову якість – музично-хореографічну драматургію», – писала про цей твір дослідниця балетного мистецтва Віра Красовська.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ
Дія 1
Молода сільська дівчина Жізель радіє сонцю, співу птахів, щастю великого і чистого кохання. Даремно лісничий Ганс намагається переконати її, що коханий Альберт – переодягнений дворянин.
На доказ він показує дворянський герб на шпазі Альберта.
Після полювання в село заїхала наречена Альберта з пишним почтом.
Альберт намагається приховати занайомство з ними. Та лісничий викриває його.
Жізель вражена: зруйновано світ її мрій, віри, надій. Дівчина втрачає розум і вмирає.
Дія 2
В місячному сяйві серед могил сільського кладовища – легкі, як тіні, віліси.
Змучений тугою, прийшов на могилу Жізелі Ганс. Віліси затягують його у смертельний танок.
Така ж доля чекає на Альберта, та з'являється тінь Жізелі і захищає його від гніву віліс.
З першими променями сонця зникають білі привиди – віліси. Зникає й тінь Жізелі. Але вона залишається у пам'яті Альберта вічною мрією і тугою за втраченим коханням, що виявилось сильнішим за смерть.
Информация по комментариям в разработке