Люцина ХВОРОСТ — На каву Долю запрошу [AUDIO]

Слова і музика (2001-2022) Люцини Хворост
Аранжування Валерія Чуйкова (Ганновер)
Звукозапис Пшемислава Войслава (Przemysław Wojsław, Dream Art Agency, Варшава), звукорежисура Пшемислава Войслава (Dream Art Agency, Варшава) і Сергія Кудрякова (Ice-Records, Харків)
Заставка Лариси Вировець
Клуб «Апостроф», 2023
Персональний сайт Люцини Хворост: https://lucinissima.art/

Ваші благодійні внески просимо переказувати насамперед на користь Збройних Сил України.
Втім, якщо Ви вважаєте корисним наш мистецький проєкт, можете підтримати нас за лінком: https://secure.wayforpay.com/donate/l...
Дякуємо!

НА КАВУ ДОЛЮ ЗАПРОШУ

І
На каву долю запрошу – чи колись пив хто каву з долею?
Все їй, що думаю, скажу – як не скажу, то збожеволію!
Я мала все, він був моїм, любов здавалась невмирущою,
лишилась кава – кава з гущею,
любов розтанула, як дим.

R
Де ночі темні й ночі зоряні,
слова промовчані й говорені?
Де незабутні дні,
де золоті вогні,
де вірші і пісні?!

А ти зрадлива, ти химерниця,
а що минуло, те не вернеться, –
ті місяці й сонця,
ті дорогі місця,
ті молоді серця!

II
Вуста у каву умочу: невже я ними, гіркуватими,
чиєсь ім’я прошепочу, когось у губи цілуватиму?..
Хто нині пан, той завтра раб, майбутнє в тайну запечатане.
Якби я й знала, що втрачатиму,
мабуть, інакше не змогла б.

R
Де ночі темні й ночі зоряні,
слова промовчані й говорені?
Де незабутні дні,
де золоті вогні,
де вірші і пісні?!

А ти зрадлива, ти химерниця,
а що минуло, те не вернеться,
ті місяці й сонця,
ті дорогі місця,
ті молоді серця!

ІІІ
На каву долю запрошу – чи колись пив хто каву з долею?
Все їй, що думаю, скажу – як не скажу, то збожеволію!
Я мала рай, ним був мій дім, здавалась радість невмирущою,
лишилась кава – кава з гущею…
Я не шкодую ні за чим.