ЕКГ

Усі алгоритми в док: https://drive.google.com/open?id=0B-4...

Алгоритм реєстрації ЕКГ

Електрокардіограма (ЕКГ) – це запис коливань різниці потенціалів, що виникають на поверхні збудливої тканини або повідного середовища, що оточує серце при розповсюдженні хвилі збудження по серцю. Для отримання якісного запису ЕКГ потрібно ретельно дотримуватись деяких загальних правил її реєстрації.
ЕКГ реєструють в спеціальному приміщенні, яке не повинно знаходитись близько від джерел електричного струму: електромоніторів, фізіотерапевтичних та рентгенівських кабінетів, розподільних електрощитів тощо. Кушетка повинна знаходитись на відстані не менше 1,5–2м від проводів електромережі.
Дослідження проводиться після 15-20 хвилинного відпочинку і не раніше, ніж через 30 хвилин після прийому їжі. Хворий повинен бути до поясу роздягнений, гомілки також повинні бути звільнені від одягу. Запис ЕКГ зазвичай проводиться в лежачому положенні на спині, що дозволяє досягти максимального розслаблення м’язів хворого.
1. На внутрішню поверхню гомілок та передпліч в їх нижній третині накладають 4 пластинчастих електроди, а на грудній клітці встановлюють 1 чи декілька (при багатоканальному записі) грудних електродів, використовуючи гумову грушу-присоску.
2. Для поліпшення якості ЕКГ та зменшення кількості наводнихструмів слід забезпечити хороший контакт електродів із шкірою. Для цього необхідно: знежирити шкіру спиртом в місцях накладання електродів; нанести на електроди шар спеціального тонкопровідного гелю, який дозволяє максимально знизити міжелектродний опір.
3. До кожного електроду на кінцівках та на грудній клітці приєднують провід, що йде від електрокардіографа та який має визначений колір: права рука – червоний, ліва рука – жовтий, ліва нога – зелений та права нога – чорний, грудний електрод – білий колір. Якщо електрокардіограф 6-ти канальний, який дозволяє одночасно реєструвати ЕКГ в 6 грудних відведеннях, до V1 підключають провід, що має червоний колір, до V2 – жовтий, до V3 – зелений, до V4 – коричневий, до V5 – чорний і до V6 - синій або фіолетовий. Грудні відведення мають таку локалізацію:
• V1 - активний електрод, який встановлюється в четвертому міжреберному проміжку по правому краю груднини;
• V2 - активний електрод, який встановлюється в четвертому міжреберному проміжку по лівому краю груднини;
• V3 - активний електрод, який знаходиться між другим і четвертим електродом, приблизно на рівні четвертого ребра по лівій парастернальній лінії;
• V4 - активний електрод, який встановлюється в п’ятому міжреберному проміжку по лівій грудинно-ключичній лінії;
• V5 - активний електрод, який розміщено на тому ж горизонтальному рівні, що і V4, по лівій пахвовій лінії;
• V6 - активний електрод, який встановлено по лівій середньопахвовій лінії на тому ж горизонтальному рівні, що і електроди відведень V4 та V5.


4. Перед тим, як почати запис ЕКГ, на всіх каналах електрокардіографа потрібно встановити однакове підсилення електричного сигналу. Для цього в кожному електрокардіографі є можливість подачі на гальванометр стандартної калібровочної напруги, яка дорівнює 1 mV. Зазвичай підсилення кожного з каналів підбирається таким чином, щоб напруга 1 mV викликала відхилення гальванометра та реєстраційної системи, яке дорівнює 10 мм. Для цього в положенні перемикача відведень «0» регулюють посилення електрокардіографа та реєструють калібровочний мілівольт. При необхідності можна змінити підсилення: зменшити при дуже великій амплітуді зубців ЕКГ (1 mV= 5мм) або збільшити при їх малій амплітуді (1 mV = 15 або 20 мм).
5. Запис ЕКГ здійснюють при спокійному диханні. Натиснути кнопку «Запис». Якщо електрокардіограф одноканальний, спочатку записують ЕКГ в стандартних відведеннях (I, II, III), потім в підсилених відведеннях від кінцівок (aVR, aVL, aVF) та грудних відведеннях (V1–V6). В кожному відведенні записують не менше, ніж 4 серцеві цикли PQRST. Зразу ж після закінчення дослідження на паперовій стрічці записують прізвище, ім’я та по-батькові пацієнта, його вік, дату та час дослідження.