Підгорецький палац: Архітектура

Перша згадка про Підгірці відноситься до 1432 року, коли король Владислав II Ягайло повернув маєтки землевласникам Олеського повіту за своїм наказом. Підгірці та Загірці потрапили до володіння Івана Підгорецького. У 1633 році коронний гетьман Станіслав Конєцпольський викупив їх у Підгорецьких.

Замок, споруджений на високому пагорбі, привертає увагу з траси Київ-Чоп. Збудований у 1635-1640 роках під керівництвом архітектора Андре дель Акви та інженера Гійома де Боплана, замок поєднує в собі елементи палацу і бастіонних укріплень.

У 1646 році замок відвідав польський король Владислав IV, що викликало влаштування феєрверку. Під час визвольної війни замок зазнав руйнівних пошкоджень, і відбудова розпочалася в 1656 році. Ян III Собеський отримав замок від онука гетьмана Станіслава Конєцпольського, який передав йому Підгірці та Загірці.

Замок постійно реставрується; остання реконструкція відбулася у 1728 році за участю нового власника, Вацлава Жевуського. Під час цієї реставрації замок-палац отримав сучасний вигляд, ставши більш масивним та архітектурно вишуканим. В'їзна брама з пізньоренесансним стилем та розташування бастіонів додають замку вражаючий вигляд.

Костел, збудований за замовленням Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця, представляє собою цегляну споруду у стилі бароко. Архітектор Карл Романус керував будівництвом, створивши храм у формі ротонди з діаметром 12 м та куполом із сигнатуркою.

Головний фасад костелу прикрашений портиком, включаючи 14 колон коринфського ордера, а також антаблемент і фронтон. Аттика портику прикрашена вісітьма скульптурами від Себастьяна Фесінгера і Йосипа Лебласа, хоча одну з них пошкодили артилерійським снарядом. На території костелу розташовані статуї святих, таких як Антоній, Ян Непомуцький, Онуфрій Великий та Каєтан з Тьєне, що стоять на постаментах.

Гетьманський заїзд, споруджений у стилі бароко у XVIII столітті, служив зупинковим місцем для прислуги панів та подорожніх, а також мав корчму на своєму дворі. Нині ця історична споруда практично не використовується, і туристи рідко звертають на неї увагу.

Заїзд є винятковим прикладом повністю збереженої будівлі такого типу. Це прямокутна цегляна будівля з мансардою, яка має двосхилий дах із колонами. Фасади прикрашені шестиколонними портиками, а на південному фасаді розташований сонячний годинник. Існує припущення, що годинник створив майстер-годинникар Павло Добростанський, який мешкав при дворі Жевуського.