Реве від болю, стогне Дніпр широкий

До Дня Незалежності України,з благословення Високопреосвященнішого Луки, митрополита Запорізького і Мелітопольського, у рамках проекту Запорізької єпархії Української Православної Церкви «Нотами душі», який є логічним продовженням раніше заснованого культурного проекту «Пісня моєї родини», духовенство із своїми рідними виконають для вас пісню, яка є гімном нашій величній річці – Дніпру. Сподіваємося, що сьогодні ви із задоволенням послухаєте та насолодитися цим шедевром пісенної творчості!
Чудова українська пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» добре відома не тільки у нашій державі, а й далеко за її межами. Написана вона на текст, взятий з поеми Т.Г. Шевченка «Причинна».
Пісня увійшла в історію культури нашого народу як дорогоцінний духовний скарб, вона через віки дзвенить у наших серцях величною, одухотворяючою музикою. Це справжній гімн любові до рідного краю. Як і творець її слів, пісня здобула всенародне визнання. Цікавий факт про творчість Кобзаря відкриває нам відомий запорізький письменник Петро Ребро, який писав про те, що у творах Шевченка термін «Запоріжжя» зустрічається 14 разів, «запорізький» – 16, а «запорожець» – аж 44 разі, і це – не просто захоплююча арифметика, а свідчення великої любові поета до нашої землі, щирого захоплення її легендарною історією».
Широкий Дніпро був для Шевченка уособленням рідної України, долі українського народу, тому в його поезії він постає то могутньою водною стихією, то спокійною неперевершеною красою.