Скачать или смотреть Рутенія — Марш УНА-УНСО

"І від Донбасу до Перекопу два переходи БТР..." (1995)

Рутенія — Марш УНА-УНСО



Cover on italian 'Bella ciao' .

https://it.wikipedia.org/wiki/Bella_ciao

«Белла чао» (італ. Bella ciao — Бувай, красуне) — італійська народна пісня. Вважають, що цю пісню співали учасники італійського Руху Опору за часів Другої світової війни, але насправді партизанські загони її не використовували. Національна асоціація партизанів Італії офіційно визнала, що «Белла чао» стала гімном лише у 60-х роках.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%...



З альбому «Хто живий» (2011).
Vocals – А.Бондаренко (Рутенія)

Цей альбом присвячується 20-річчю УНСО, світлій пам'яті :
Анатолія Лупиноса,
Костянтина Єрофеєва,
Руслана Зайченка,
всім борцям за волю України.

Автор слів та музики - Анатолій Сухий.


https://www.discogs.com/release/62123...

Текст:

H7
Em H7 Em H7
Лишайся, мила, не плач, кохана,
Em E7
За твої думи і сина спокійний сон
Am Em
Я вранці рано у партизани
Am H7 Em H7
Піду з боївкою УHCО

Я вийшов з мiста, я встав з окопу
Спливають кров'ю Абхазія і Дністер
і від Донбасу до Перекопу
Два переходи БТР

Не плач, кохана, вже сурми грають,
Тебе згадаю в застінку перед кінцем
Бо хто воює, той не вмирає,
Повік залишиться бійцем

До ліктя лікоть стає підмога
О, мила, чао, белла, чао, белла, чао, чао, чао
і од порога і до порога
Йде наша правда, наш звичай

В бою загинуть - не на базарі
Сьогодні - я , завтра - він, післязавтра - ти,
Кому - на лаврах, кому - на нарах,
Кому - в УHCО, кому - в менти

Нас криють міни, гірська дорога
і кожен з нас сто раз вмер і сто раз воскрес
і ось я вперше молюся Богу
Як хрест стискаю АКС

Ми знову разом на барикадах
і не здригнеться твоя і моя рука
"УHCО - до штурму, УHА - до Влади!" -
Звучить наказ провідника

Снаряди свищуть, тріщить бруківка,
Моє кохання давно є одна війна
Мій дім - руїни, сім'я - боївка,
А заповіт - статут УHА

Нехай гуркочуть бої запеклі
Бо краще згинути вовком, ніж жити псом
У рай не пустять, проте у пеклі
Я твердо знаю є УHCО.

У рай не пустять, проте у пеклі
Я твердо знаю є УHCО.



Автор-виконавець Анатолій Сухий почав співати на мистецько-політичних акціях об'єднання "Громада" в кінці 80-х років. В 1989 році до нього приєдналися студенти Київського університету - співак, клавішник Кость Єрофеєв, гітарист Дмитро Моторний, басист Дмитро Сеньків, скрипачка Таня Талащенко (А.Сухий і К.Єрофеєв навчалися на фізичному факультеті КДУ, Д.Моторний, Д.Сеньків і Т.Талащенко - на економічному факультеті КДУ). Новостворений бард-гурт "Рутенія" записав любительський альбом "Україна сучасна в рамках дозволеного" і став дипломантом першої "Червоної Рути" (1989).

///

На час запису альбому "Вулиці рожевого міста" та на другій "Червоній руті" в 1991 р. до складу Рутенії входили: Кость Єрофєєв, Анатолій Сухий, Салман Салманов, гітарист Григорій Лукяненко та саксафоніст (флейтист, сопілкар; його прізвище та ім'я шукайте на обкладинці альбому "Вулиці рожевого міста" - Ред.).

Під час запису в студії в 1992 році до них приєдналися професіонали - гітарист Роман Суржа та барабанщик Дмитро Підлуський - саунд "Рутенії" отримав роковий відтінок. На жаль, коли в 1995 році МО "Гарба" випустило касетку "Вулиці рожевого міста", гурту вже давно не існувало. Після тривалої перерви А.Сухий створив нову команду "Кам'яний вітер", та згодом залишив і її. В 1997 році він в новому складі відродив "Рутенію" (гітарист Валерiй Косенюк, басист Владислав Возняк та барабанщик Олександр Комiсаренко) і за рік записав альбом "Провінційний джаз". Далі - альбом "Десь за Днiпром гримить гроза"...

Анатолій СУХИЙ : «У 2002 році у домашніх умовах ми записали альбом «Безіменні» – УПІвські пісні в обробці «Рутенії» і авторські. Далі був альбом «Неопалима купина». І лишилася ще якась частина пісень, і через кілька років ми вирішили їх записати, щоб увесь цикл пісень був у хорошій якості. Але чогось не вистачало. І тут з’ясувалося, що унсовці самі пишуть пісні і співають. Домовились і потихеньку за півроку зробили симбіоз - унікальний альбом упівських і унсовських пісень, які співають самі їхні автори з УНСО. Також там є і народні пісні. Цей справді унікальний симбіоз – альбом, який продовжує традицію патріотичних військових пісень.

«Також ми переспівали гімн УНА-УНСО, - додав Ігор Тополя-Мазур, - щоб не відправляти себе у пекло. Бо там останні рядки «У рай не пустять, зате у пеклі…» Хай у пеклі будуть наші вороги, а ми кажемо, що Руслан (Зайченко – О.Б.) та інші на небі... Ми себе по скромності своїй відправили на небо, ще при житті», - пожартував він.