Украдене сонце – потужна пісня на вірші Василя Стуса

💙💛 Рубрика «ПІСНІ, НАПИСАНІ В ОКОПІ», це пісні, написані військовими.
«Украдене сонце» - вже вдруге я заспівала пісню, яку мені запропонував військовий.
❗ Але тут лунають неймовірні вірші ВАСИЛЯ СТУСА. Ні на що, до цього мною виконуване, не схожий цей твір. Глибина і жорсткість поезії у поєднанні з музикою військового, неймовірно глибока.
✅ Вірш Василя Стуса;
✅ Музика - воїн з позивним «КосмоГора» (ім`я не розголошується);
✅ Обр. та виконання - Ольги Токар;
✅ Оператор - Михайло Гайдук;
✅ Мінус – Андрій Попруга.
Скажу відверто, я погодилася зробити цей твір, поверхньо прочитавши перші строки. Але, коли взялася – сіла, і думаю, ого…. Як же я, жінка, зможу заспівати її.
Але ми це зробили. І сьогодні представляю її вам!
В кінці відео - сам автор виконує цей твір під гітару.
Браво!
Хочете мати в репертуарі - пишіть, ви знаєте, всі твори, які звучать багатоголоссям - можна отримати набором (ноти , мінус і аудіопартії).
Прошу репостити, дякую!
Ваша Ольга Токар.
#ВасильСтус #ПісніПроВійну #ОльгаТокар
Украдене сонце (За літописом самовидця).
-----
Вірш Василя Стуса "Украдене сонце":
Украдене сонце зизить
Схарапудженим оком,
Мов кінь навіжений
Що чує під серцем ножа.

За хмарами хмари,
За димом пожарищ високо
Зоріє на пустку
Давно збайдужілі божа.

Стенаються в герці
Скажені сини України,
Той з ордами бродить,
А той накликає Москву.

Затялися очі пророчі,
Пророчі з руїни,
Вже мати не встане,
Розкинула руки в рову.

Найшли, налетіли,
Зам'яли, спалили,
Побрали з собою в неволю
Весь тонкоголосий ясир.

Бодай ви пропали, синочки,
Бодай ви пропали,
Бо так не карав нас ні лях,
Бусурмен-бузувір.

І Тясмину тісно од трупу
Козацького й крові,
І Буг почорнілий
Загачено трупом людським.

Бодай ви пропали, синочки,
Були б ви здорові,
У пеклі запеклім,
У райському раї страшнім.

Паси з вас наріжуть,
Натягнуть на гузна вам палі,
І крові наточать,
Упийтесь скаженим вином.

А де ж Україна?..
Все далі, все далі, все далі...
Наш дуб предковічний
Укрився сухим порохном.

Украдене сонце зизить
Схарапудженим оком,
Мов кінь навіжений
Що чує під серцем метал.

Куріє руїна,
Кривавим збігає потоком,
А сонце татарське
Стожальне разить наповал...

А де ж Україна?..
Все далі, все далі, все далі...
Шляхи заростають
Дрімучим терпким полином...

А де ж Україна?..
Все далі, все далі, все далі...
Шляхи заростають
Дрімучим терпким полином...