1:46 - Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський здійснив архіпастирський візит до південних благочинь Одеської єпархії. 19-го травня, у день пам'яті святих Жон-мироносиць, Його Високопреосвященство у співслужінні вікаріїв архієпископа Болградського Сергія і єпископа Тарутинського Аліпія звершив Божественну літургію у Спасо-Преображенському Борисівському жіночому монастирі.
3:39 - 21-го травня, у день пам'яті апостола і євангеліста Іоанна Богослова, митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел звершив освячення престолу в Успенському храмі села Кирнички Ізмаїльського району.
5:20 - 22-го травня, у день пам'яті перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая із Мир Лікійських у Барі, Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський відвідав Свято-Миколаївський храм у селі Кулевча Білгород-Дністровського району, де звершив святкову Божественну літургію на честь престольного свята. Після Божественної літургії митрополит Агафангел і почесний гість свята Генеральний консул Болгарії в Одесі Світослав Іванов поклали квіти до пам'ятника Кирила і Мефодія на центральній площі Кулевчі.
7:13 - З благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, та на запрошення архієпископа Хмельницького і Старокостянтинівського Віктора, до міста Хмельницького прибув ковчег зі стопою святого апостола Андрія Первозванного зі Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря. Напередодні престольного свята Свято-Миколаївського собору відбулася зустріч святині та всенічне бдіння з акафістом святителю Миколаю і святому апостолу Андрію. Урочистості очолив митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій у співслужінні архієреїв Української Православної Церкви. З благословення митрополита Агафангела в урочистостях взяв участь вікарій Одеської єпархії архієпископ Южненський Діодор.
8:36 - У день святих Жон-мироносиць при храмах Одеської єпархії відбулися дитячі свята, на яких свою творчість представили вихованці недільних шкіл. Так, недільна школа при Свято-Іверському Одеському чоловічому монастирі показала парафіянам виставу, присвячену святу Великодня. Декорації до вистави юні артисти також виготовили самі.
9:37 - Як часто ми чуємо і говоримо: «Цей зробив те погане, і за це йому буде покарання від Бога таке; а цей згрішив інакше і теж буде покараний від Бога; а такому взагалі прощення не буде».
І виходить, по-нашому, що нікому прощення не буде. Чи це так насправді? Деяка діва-постниця зачинила себе в темній келії і в ній постила дев'ятнадцять років. Але, по наученню диявола, одного разу впала в смертний гріх, На щастя, однак, вона дуже скоро схаменулась, зворушилася душею і стала просити у Бога прощення.
Покаяння її настільки було глибоке, стриманість настільки сувора, що вона забула все, окрім свого гріха. Вона зі сльозами молилася Богу і говорила: «Ти, Господи, є Бог ведучий, Який поніс наші гріхи і всього світу незліченну злобу; Ти не хочеш смерті грішника; Ти не забуваєш людей, що стоять на краю смерті; Ти всім хочеш спастися і в розум істини прийти. Тому й мене, що гине, спаси Твоїм милосердям і покажи і на мені Твою благостиню!»
Так молилася вона, і молитва її була почута Богом. Вона предалася, заради отримання прощення, великої стриманості, страждала заради Господа тридцять років і потім милість від Нього отримала, і її Бог простив.
Про це відкрито було одному пресвітерові, і він усім говорив: «Дівчина своїм покаянням догодила Богові більше, ніж своїм дівством». Це все написано для того, щоб ми не засуджували нікого з грішників, бо ми не знаємо, як і хто істинно кається.
Ось і ця блаженна діва серце своє розтрощила і в смиренномудрості після гріха провела все наступне своє життя, і тому через покаяння не принижена була від Владики Христа.
Звідси ясно, що, засуджуючи інших, ми тим самим захоплюємо не нам, а Богові право судити їх. Та й взагалі, як нам судити наших ближніх, коли ми самі, може, в тисячу разів грішніші за них? Як нам засуджувати, коли милосердя Боже до тих, хто кається, безмежно? Як нам судити, коли під час нашого засудження, може, Господь скаже нами засудженим: прощаю вам і те, і інше, і третє, і все прощаю? Та й як нам, нарешті, судити, коли бачимо, що між нами та судом Господнім лежить ціла безодня?
«Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога» (1Кор. 4, 5). Амінь.
Информация по комментариям в разработке