Разом з Михайлом Савицьким продовжуємо наші ірландсько-бандерівські екзерсіси. Цього разу на націоналізацію традиційної пісні "Whiskey in the jar" надихнули розповіді бійців територіальної оборони Запорізького краю, яким, власне, ця пісенька і присвячується)
Ми їхали по степу, в роздовбанім Паджеро,
Який від дяді Гриші нам пригнали волонтери.
Дірки зафарбували, мотор благословили,
Соляри діжку дали, а в багажник встановили...
Кулемет! тра-да-ді! тра-да-да!
Нехай лиш сунеться,
Нехай лиш сунеться,
Московськая орда.
Зненацька із "зеленки", щось люто засмерділо,
Одразу зрозуміли ми, що там русня сиділа.
І хоч нас тільки троє, а їх там рил із триста...
Тут рима очевидна: викликайте тракториста.
Кулемет! тра-да-ді! тра-да-да!
Русня валяється,
Русня валяється,
І листя опада.
Майор свинособачий, сховався за байраком,
І в рацію благав урятувати його сраку.
І цигарки прийшлося, нам хутко бичкувати -
З усіх боків посипалися бойові буряти.
Кулемет! тра-да-ді! тра-да-да!
Дірявий триколор,
Дірявий триколор,
Лиш вітерець гойда.
Не встигли ми як слід відсвяткувати перемогу,
Аж тут руснявий танк спішить бурятам на підмогу.
Збираються напевно, кацапськії поганці,
Осколково-фугасним угатити по тачанці.
Кулемет... тра-да-ді... тра-да-да...
Не пробивається,
Не пробивається,
Броньована біда...
Але нє, це ще не кінець.
Ах лента за лентою набої подавай,
Вкраїнський козаче в бою не відступай!
Не відав безсумнівно, екіпаж бронемашини,
Що нам окрім Паджери підігнали Джавеліни.
Хотіли взяти Київ, москалики заїжжі,
А лишаться назавжди у степах на Запоріжжі.
Трі танкіста, три копчених друга,
Єкіпаж, машини ой-ой-ой. Фііііііііууууууу... Бух! Прости господи.
Ми після перемоги, зустрінемося в парку,
Піднімем глечик віски, пива і горілки чарку.
За славу України, захисників вітчизни,
і ЗСУ і ТРО і звісно за залізний...
Кулемет тра-да-ді! тра-да-да!
Приходь москалику,
Приходь москалику,
І тут тобі... кінець.
Информация по комментариям в разработке