А ви знали? Про будинок Василя Свища у Надвірній

А ви знали? Про будинок Василя Свища у Надвірній. Пропоную вашій увазі сюжет про будинок Василя Свища, що знаходиться на майдані Т. Шевченка, 20 і є архітектурною та історичною пам’яткою нашого міста. Ми зупинимось на архітектурних особливостях будинку, автентичному тематичному розписі, що прикрашає глухе вікно першого поверху. Надзвичайно цікаво про історію будинку розповість нам мешканець Надвірної, пан Василь. Також ми побачимо відвідаємо старий цвинтар та побачимо гробницю Василя Свища. На вас чекають старі світлини Надвірної (з архівів музею історії Надвірнянщини), дані з книги «Звід пам’яток Івано-Франківської області») та світлини Михайла Лукача з фотоальбому «Архітектурна і культурно-мистецька спадщина м. Надвірна», яку я придбала на нещодавній презентації.
Про життя Василя Свища багато писав наш краянин, краєзнавець Михайло Семкіяш. Пропоную фрагменти з його статті, опублікованої в газеті «Народна воля».
Василь Свищ залишив про себе добру пам’ять своєю благодійністю. Старші надвірнянці розповідають, що він матеріально підтримував не одну бідну родину. А напередодні Світлого Воскресіння вони одержували від нього все найнеобхідніше для великоднього кошика. «За весь час існування нашої філії та головування у ній В. Свища не було жодного Нового року без новорічної гостини в його домі», – згадує М. Дем’янчук. Корінний надвірнянець, активний громадський діяч Адам Бунь стверджує, що бургомістр перебирався в одяг Святого Миколая, роздавав малечі цукерки. Разом із заможним ковалем Розумовичем розповсюджував патріотичну українську літературу.
Всесвітньовідомий бандурист, виходець із Надвірної Володимир Луців пригадує: «Разом з батьками я покинув Надвірну у семирічному віці. В моїй пам’яті навічно закарбувалися святкові зустрічі з Василем Свищом. На Різдво разом із мамою Юлією та батьком Гавриїлом відвідуємо близьку нам людину Василя Свища. В нього завжди була добра усмішка, вражала біла розкішна борода. Від цієї людини віяло спокоєм, впевненістю і добротою. Він вгощав мене цукерками, гладив по голові, і знаючи, що в мене гарний голос, просив заспівати пісню «Віють вітри, віють буйні». За мій добрий спів додавав смаколиків. Мав підхід до людей, вміло розв’язував їхні проблеми. Патріотизм демонстрував не на словах, а на ділі. Завдяки бургомістрові Свищу українці, власники магазинів, дрібних підприємств мали змогу будувати і створювати свої заклади в центрі Надвірної, що викликало незадоволення представників польської і єврейської общин».
Пам’ять про Василя Свища, патріота, мецената, непересічну особистість навічно зберегли вдячні жителі Надвірної. Приємного перегляду.