Народний вокал. Уроки вокалу.

Народна манера вокалу. Народна пісня.
Особливості зв’язок з мовою, подача до слухач.

Особливості звукоутворення.

- Одна манера звуковедення. Що низька нотка, що висока нотка мають звучати в одній високій позиціі.

- В одній високій позиціі. Всі голосні і приголосні мають звучати на рівні не виділяючі кожен звук.

- Правильне співацьке дихання.

- Використання грудного резонатору дає нашому народному звуку барвистості динамічності, сили та міцності. Народний звук іде ніби з недр землі, проходить скрізь наше тіло, наповнює нас, а на виході звучіть лекго політно, дзвінко, динамічно.

Заспівали шматочок пісні з мультфільму «Жив був пес».
«Ой там на горі, ой там на крутій, ой там сиділа пара голубів». Ще з дитинства ми пам’ятаємо їїї вайб, відчуття трансу. Такий звук ми отримали завдяки високій позиці, дикції і емоційній промові кожного слова.

Розпівка в нородній манері, розспівування голосних літер в одній позиціі, ніби рот не змінюється.

Заклична розпівка: інтервал кварта, перший звук ніби тягнеться до другого.
Розпівка «Через сад виноград кучерява вишня». Співаємо у високій позиції.

В народному вокалі використовуються додатково такі прийлми як: форшлаги, тріолі, йотування, йотація (до кожної наголошеної літери додається звук «й»), прийом розривання слова: дихання беремо на середині слова. Взагалі в вокалі це не роблять, але в народних піснях, народному вокалі - так.

Давайте любити своє, разом прославляти українську пісню!