37 РЕЧЕНЬ ПРО ОСОБИСТЕ НА 07.03.2023
Нещодавно, у фейсбуці відкрив для себе творчість художниці, в кожній з робіт якої я бачив своє дитинство, відчував запах рідного міста.
Стародавнього міста, в якому я жив з одинадцятого дня від свого народження і до третього класу, а потім проводив кожні літо та зиму, весняні та осінні канікули в незмінному товаристві діда та його друзів!
📍 Підтримати творення мистецтва про мистецтво можна за посиланням: https://www.privat24.ua/send/dgccd
Споглядаючи світлини її полотен, я відчув гомін та атмосферу Ромнів.
Міста, яке пахне медом і яблуками, чорнобривцями та бузком, шавлією та чебрецем, сухим деревом та вологою цеглою, прохолодною ряскою Сули та гарячим димарем морозного ранку.
Коли я показував світлини цих картин та ділився спогадами кілька днів тому з коханою @AndrianaBila , мені здається вона миттєво відчула, що мені може допомогти в сьогоднішніх психологічно-виснажених війною але переможно-налаштованих буднях…
І от вже надвечір п'ятниці вона одразу написала авторці живописних полотен, мисткині - пані Надія Полуян-Внукова
А кілька годин тому, я відкрив вже вдома цю картину...
Це той момент, коли відчуваєш – вона була моєю вже багато років.
На ній зображено краєвид, який роками був відбитком моєї підсвідомості.
В руках я тримаю полотно, на якому намальовані місця де я зростав, де формувалась моя уява, любов до птахів, любов до прекрасного, любов до мистецтва і очевидно моє режисерське бачення…
Пам’ятаєте, кульмінаційну сцену в мультфільмі Рататуй, коли найприскіпливіший цінитель вишуканих страв Антуан Его завжди жорстко критикував їжу в ресторанах, але, впустивши ручку зі своїх рук, затамував подих від однойменної мультфільму страви, бо вона повернула його в дитинство …
Приблизно такою була і моя реакція, коли я нарешті відкрив цей прекрасний подарунок.
До картини була додана ксерокопія газети «Вісті Роменщини» за 1997 рік.
Газети, яку разом із «Сільськими вістями» ми обов’язково читали щодня з дідом та бабою.
Мені досі важко уявити життя в Ромнах навіть сьогодні без цього ритуалу.
До речі, у фільмі «Український Ліван» на 41 хвилині 44 секунді є режисерський кадр-присвята місцю, зображеного на картині.
Цікаво, що ми тоді приїхали перезнімати сцену про Полтавську частину життя Михаїла Нуайме, який зустрів перше кохання в селі Герасимівка.
Перший раз на зйомках ми помилились географічно, а от саме завдяки газеті «Вісті Роменщини», яка потрапила в руки моєї бабусі 2018 року, ми дізнались, що Нуайме був саме під Ромнами, адже це була в той час Полтавщина.
Тож саме це місце у фільмі, яке зображене на картині, ілюструє мемуари Михаїла Нуайме: «О, Сула, яка чудова тінь від тополі і верби на твоєму замріяному обличчі!»
І от сьогодні, я дивлюсь на цю картину, а в голові чую голос мого любого діда, який спочив майже 10 років тому…
Чую як гудять його бджоли.
Чую як він працює в своїй майстерні.
Згадую, як ми багато разів бували на цьому місці.
Дивлюсь на картину та розумію, що документальні зйомки можуть зафіксувати лише якийсь точний проміжок часу, визначений хронометражем.
А написана з любов’ю картина, може витягти з пам’яті цілі роки, під назвою дитинство.
Тримаю в руках картину і розумію, наскільки це безцінний подарунок на мій День народження.
Сльози досі не сходять з очей, від цих емоцій та спогадів.
А позаду на полотні читаю назву мистецької роботи, яка так влучно описує і її, і мій стан – «Рідний берег».
А ще я хочу розповісти кілька слів про звукову атмосферу мого дитинства, адже українське радіо в нас ніколи не вимикалось біля дідового ліжка.
І я зростав під класику української естради, але найбільшою та улюбленою зіркою на Роменщині в 1990-х роках була незрівнянна Раїса Кириченко.
Я прочитав в біографії художниці Надії Полуян-Внукової, що перші картини вона малювала з мамою…
І разом вони давали їм назви, такі як: «Вільна Україна», «Моя Україна».
Тож хочу від себе зробити подяку за цю неймовірну творчість та подарувати змонтований мною кліп з живопису пані Надії під одну з популярних в 1990-х роках у Ромнах пісень у виконанні неповторної Раїси Кириченко «Моя Україна».
Не пошкодуйте 5 хвилин свого часу, перейдіть за посиланням та напишіть свої думки щодо побаченого в ролику:
Дякую тим, хто дочитав до кінця!
А ті друзі, які далеко та мають бажання зробити мені подарунок до Дня народження, можуть підтримати мого найліпшого друга на передовій, переказавши будь-яку суму для аеророзвідки за цим посиланням: https://send.monobank.ua/jar/9bLxEuayvt
Саме так, з вірою в ЗСУ, для підтримки українського духу ми і #ТворимоКультуруРазом
______
Відео доступне за посиланням: • Надія Полуян-Внукова "Моя Україна" - ...
Информация по комментариям в разработке