Ще одна пісня від "Корка". На цей раз переклали українською ірландську класику "Back home in Derry", авторства одного з провідників Ірландської Республіканської Армії Боббі Сендса, яку він написав у 80-х роках минулого сторіччя у англійській в'язниці. Це пісня про героїв ірландського спротиву 1800-их років, яких англійці відправили на каторгу в австралійські колонії, і які оспівують тугу за рідним містом Деррі.
Ми ж присвячуємо цю пісню усім українським військовим, які перебувають у полоні, віримо у їхню незламність, і в те, що кожен з них повернеться до своїх рідних і вільних домівок.
Як завше, уклінно вдячні Георгію Варакіну та Lampa_Studio за запис, зведення, та терпіння)
Ми по хвилям морським покидаємо дім,
Теплим сонцем осяний Деррі,
І в тенетах жури, сидимо мов щури
Ми у трюмі неначе в печері.
Ох по товщі води, ми б гайнули туди,
Де лишились в сльозах наші жони,
Але трощать хребці, нам залізні ланці,
І криваві англійські закони.
О-о-о-о, чи вернусь додому я в Деррі.
О-о-о-о, чи вернусь додому я в Деррі.
Світять нам навіки австралійські піски,
Та не всі доживуть і до того,
Он О'Конор - ти глянь, був такий здоровань,
А тепер лихоманка у нього.
Наш корабль трясе, най господь упасе,
І повалить криваву корону,
Що братів посікла, ну а нас прирікла
До злиденного рабства до скону.
О-о-о-о, навряд чи побачу я Деррі.
О-о-о-о, навряд чи побачу я Деррі.
Як до Ботані Бей, шість десятків людей,
Висилали навЕсні уранці.
До зими ж дожили, і на берег зійшли
Сорок три зтортурованих бранці.
І п'ятнадцятий рік, доживаю свій вік,
Катаржанином я і вигнанцем,
Та не змінить нутро, ні ярмо, ні тавро,
І навік я залишусь повстанцем
О-о-о-о, моє серце на волі у Деррі
О-о-о-о, моє серце на волі у Деррі
Информация по комментариям в разработке