Іван «Щегол» Щоголев - фанат футбольного клубу "Металіст" (Харків), представник колективу «Simmer Polecats Crew».
Іван Євгенович Щоголев народився 6 липня 1998 року в місті Харків. Навчався в школі №52, після чого закінчив Харківський професійний ліцей машинобудування, здобувши фах токаря-фрезерувальника широкого профілю. В дитинстві займався футболом в секції харківського "Металіста". З раннього віку зацікавився темою зброї, особливо стрілецької. Вивчав історію зброї за енциклопедіями та знав її типи початку-середини минулого століття. За спогадами шкільких викладачів, був непосидючим та часто бешкетував, що не заважало брати участь у самоврядуванні та мати повагу серед вчителів.
В 2012 році почав відвідувати фанатський сектор "Металіста". Після об'єднання кількох молодіжних фанатських груп, Іван потрапив до колективу SPC. Брав активну участь в підтримці команди, створенні перфомансів та навколофутбольних зустрічах. В колективі, де головною цінністю була дружба та взаємопідтримка, Іван знайшов справжніх друзів на все життя.
Після початку Революції Гідності, не дивлячись на юний вік, брав участь в супротиві так званій "російській весні" на вулицях Харкова. Разом з друзями охороняли людей від проросійських колаборантів на Євромайдані. Навіть з’їздив до Києва, вже під завершення столичного Майдану.
Коли почалась війна на Сході, Іван зі своїм найкращим другом з колективу пообіцяли один одному, що як тільки їм виповнеться 18 - одразу підуть воювати. А поки чекав на повноліття, займався громадською діяльністю в молодіжних організаціях. Cтримавши дане один одному слово, разом з другом пішли на КМБ до "Азову", але в підсумку Іван приєднався до іншого підрозділу.
Свій військовий шлях Іван розпочав у складі ДУК «Правий Сектор», під командуванням легендарного Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла. Згодом підписав контракт із ЗСУ, ставши бійцем 92-ї ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка. Обіймав посаду головного сержанта розвідувального взводу. Задовго до початку повномасштабної війни «Щегол» був відомий у мілітарі-спільноті завдяки своїм зухвалим операціям, подекуди далеко вглиб фронту.
Згодом заснував та очолив розвідгрупу «Бешкетники Сірка». Розвідувальний підрозділ 92-ї бригади вчиняв ворогам «бешкет» на Донеччині, навіть тоді, коли інші підрозділи воліли цього не робити. В цьому бешкетуванні «Щегол» найкраще проявляв свій військовий хист та винахідливість. На війні почувався повністю реалізованим та не бачив себе ніким іншим, окрім як військовим.
Разом з тим, не забував про фанатський колектив. За спогадами одноклубників, Іван завжди намагався приїхати на важливий виїзд, або бійку. Також друзі згадують неабиякий талант «Щегла» до побудови комунікації між людьми. Можна було лише позаздрити його вмінню об’єднувати зовсім різних людей та залучати для вирішення питань сильні сторони кожного. Зробив пропозицію коханій Наталії, з якою планували одружитися в 2023 році, але не встигли...
З початком повномасштабної війни Іван із побратимами боронили від ворога Харківщину. Отримав поранення, але весь час лікування прагнув якомога скоріше повернутися до побратимів. Як і раніше, під час великої війни проявляв ініціативу та характер, завжди йшов перший. У квітні 2022-го отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня. В лютому 2023 року нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих».
Іван Щоголев поліг 25 березня 2023 року, отримавши несумісні з життям поранення внаслідок ворожого обстрілу. В той день він повертався з позицій та мав їхати забирати доставлену волонтерами машину. Загибель мужнього командира приголомшила фанатський загал і мілітарі-спільноту. За чотири дні відбулося прощання на полі стадіону «Металіст». Похований на Алеї Слави міського кладовища №18.
Влітку 2023 року було відкрито меморіальну дошку на будівлі школи, в якій навчався Іван. 8 липня 2023 президент України підписав указ про присвоєння Івану Щоголеву звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). В січні 2024 на його честь перейменували колишню вул. Уральську в рідному Харкові.
Информация по комментариям в разработке