Останній день. Як прожив життя?/ Християнський вірш про вічність, про смерть, загробне життя

#судныйдень #судный #вічність #вічне_життя #вечность #суд #бог #христос #життя #життя_вічне #віршізізмістом #віршіукраїнською #вірші #християнськівірші #християнська_поезія #християнськийконтент #поезіяукраїнською #поезія #поезія_вірш_вірші #поезіявільних


Давайте на хвилиночку уявим,
Що ми пішли у вічну далечінь,
Сьогодні перед Господом постали,
Пройшовши тимчасову смерті тінь.

Із Біблії мені враз пригадалось:
Господнє Слово до царя звучить:
«Ти зважений є на вазі та дуже мало»
І Валтасара вбили у ту ніч.

А скільки важу я в останній день прожитий?
А скільки важиш, друже, ти, скажи?
Чи досі ти образами побитий
І носиш до сих пір їх у собі?

І буде пізно нам шукать кому ми винні,
Кому ми злом платили за любов.
Для прощення ми не знаходили хвилини
І відкладали все на потім знов.

Сусідам, близьким, що ми їм сказали?
Соромились про Бога їм сказать,
В проломі у молитві не стояли,
Не передали Божу Благодать.

А Біблія давно покрита пилом
І поглядом Її ми оминаєм.
Читати ми Її, друже, забули
І думали в момент останній прочитаєм.

І ось, оцей момент прийшов сьогодні,
А далі все, закінчились путі...
На серці мені стало боляче й моро́зно,
«Мій Господи Ісусе,нас прости!

Прости, життя ми проживаєм лінню
І забуваєм про останній день,
Що тіло наше на Землі цій тлінне,
Що всі постанемо біля дверей».

В ті двері можна вічно стукать з плачем
Від нас закриті у той пізній час.
Для Бога жить ми не старались свято,
Хоть Божа милість була над кожним з нас.

Безпечно ми живем, не хочем думать,
Що все так швидко до кінця іде.
І думаєм, що все так вічно буде,
Та день останній, чуєш, вже гряде.

Світильник віри поправляй сьогодні
І я поправлю свій, щоб не заснуть,
Щоб не було нам боляче й моро́зно
За дні прожиті, яких не повернуть.

Давай знов до Голгофи припадемо,
Там, де струмилась Кров Свята з хреста.
І в покая́ння прощення приймемо,
Адже ми мало любимо Христа.

Бог все прощає і дає надію,
Щоб відновились сили на шляху земнім.
Він не позволить, щоб одежі білі
Змогли ми забруднити в світі цім.

І, слава Богу, час ще є сьогодні.
«Як ми живем?» – подумати в тиші,
Не втратити би страх у нас Господній,
Зустріти Господа гарячими в душі..

Давайте на хвилиночку уявим,
Що ми пішли у вічну далечінь,
Сьогодні перед Господом постали,
Чи ти готовий, друже?
Перевір....
Амінь!

Автор–Ольга Володина
Переклад Ангеліни Ющук