Pizzicato&Cantabile - IX. Ейтор Вілла Лобос. Чотири прелюдії

Андрій Остапенко, гітара
Ольга Куц, графіка

Що, як заграти партію барокового бассо континуо на акордеоні? Або ж самостійно обрати тембри для виконання 300-річної сонати? Все це було цілком дозволено в епоху бароко, до якої й звертатимуться виконавці вечора: флейтистка Наталія Кожушко-Максимів, гобоїст Маркіян Максимів, акордеоніст Богдан Кожушко, скрипаль Сергій Гаврилюк та віолончелістка Оксана Литвиненко.

Здмухнуть пил музиканти з тріо-сонат – особливого жанру, який сформувався з італійських вокальних арій у XVII столітті та дуже полюбився виконавцям та композиторам. Адже був достатньо компактним як для великих концертів, так й для камерних вечорів, потребував лиш декількох виконавців і передбачав свободу у виборі інструментів, а отже – різноманіття інтерпретацій.

Саме їх і представлять музиканти у творах німецьких композиторів-фундаторів тріо-сонати: Йоганна Себастьяна Баха, Йоахіма Кванца, Ґеорґа Філіпа Телемана та найвпливовішого композитора жанру – італійця Арканджело Кореллі.