Ліричний вірш "Життя іде і все без коректур" Ліни Костенко стає піснею!
Поетеса використовує персоніфікацію, щоб передати швидкоплинність часу і миттєвість людського життя. Для ліричної героїні найважливіше — берегти свою душу від гріхів і не примножувати зло, вже створене у світі.
На створення цього кліпу мене надихнула ідея почути відомі вірші наших поетів в нових драйвових форматах!
Вже створено близько 20ти треків різних жанрів (Епічні поп симфонії, рок гімни, репчина, реггі, народні та інші). Вони регулярно з'являються на каналі, тож слухайте і знайдіть кращий витвір для себе!
Для бажаючих підтримати канал:
https://send.monobank.ua/jar/6MsXBnqkYd
Соц. мережі:
YouTube: @iNEBOmusic.official
Instagram: / inebo_music
TikTok: / inebomusic
Підписуйтесь на канал, бо вже зовсім скоро почуєте ще багато дуже незвичайних треків)
Ваша підтримка важлива, тому в коментарях фіксуйте ваші емоції від переглянутого, і пропонуйте ідеї щодо ваших улюблених віршів. Зробимо їх піснею!
Текст:
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.
Информация по комментариям в разработке