Пісня про шлях від внутрішнього болю і самотності до прийняття себе, чесності з власною душею та збереження в собі зерна добра як основи надії та зцілення.
Текст
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
1.
Є час, коли душа мовчить і ниє,
Бо довго не жила, а виживала.
Вона терпіла, поки біль дозріє,
Любов до себе часто відкладала…
Коли ти сам собі стаєш чужим,
Тоді й у натовпі самотність не мина.
Хоч світ здається сірим та пустим,
Та це не вирок, не твоя вина!
Приспів:
Все, що болить, не прагне кари,
Воно лиш просить часу і тепла.
Хоч виходу не бачиш через хмари,
Та збережи в собі зерно добра!
2.
Не лікує ні час, ані втеча,
Якщо біль замовчати в собі.
Бо з мовчання росте порожнеча,
Що пригнічує радість в тобі.
Жоден біль не вічний, він минає,
Коли його нарешті визнають.
Бо лише правда душу визволяє,
А ті, хто з нею в серці, виграють.
Приспів:
Все, що болить, не прагне кари,
Воно лиш просить часу і тепла.
Хоч виходу не бачиш через хмари,
Та збережи в собі зерно добра!
3.
Не зникне біль, та зміниться дорога,
І страх уступить місце для надій.
Хай вистачить сміливості та змоги
Прийняти незворотність всіх подій!
Приспів:
Все, що болить, не прагне кари,
Воно лиш просить часу і тепла.
Хоч виходу не бачиш через хмари,
Та збережи в собі зерно добра!
✍️ Автор тексту: Олена Рассуждай
🎵Пісня народжена у співтворчості Олени Рассуждай і ШІ
🎧Тут знайдете посилання на музичні платформи, де можна слухати всі пісні: https://solo.to/slovakrizdushu
#КращіПісні, #UkrainianMusic, #ОленаРассуждай, #СловаКрізьДушу, #УкраїнськаМузика, #СлухайУкраїнське ,#АвторськаПісня, #МузикаДуші, #IndependentArtist, #ПісніПроЖиття, #СильніСлова #MusicUa
Информация по комментариям в разработке