БРАТИ ПАРАСОЦЬКІ - КОЛИ Б НЕ ТИ

---
М'ясний ринок був великий, бетонний, як і всі колишні радянські артефакти, шматки м'яса на прилавках, величезні сіруваті грудки індички, які безперечно відбирали у Парасоцького апетит. Речовий ринок складався зі склеєних між собою коробок, увійшовши в один коридор, виходив в інший, а потім знову входив, і так далі. Товар був із Туреччини. Стояли пошарпані маршрутки, а вишибали шукали дезорієнтованих клієнтів. Парасоцький вирішив здійснити екскурсію циганським кварталом. Поїздка обернулася черговою невдачею: у маршрутці не було амортизаторів, і доводилося втискатися в сидіння; спину сильно, без жодної пощади, трясло. Вибоїни на дорозі були не просто вибоїнами: це була сама дорога. Скрізь занедбана місцевість, чагарники, жигулі та бані. Він зупинився перед великою білою будівлею з зарослим садом, що колись була колишнім будинком культури; поряд із нею текла річка, велика і на вигляд чиста. На іншому березі була Вона ...

Їхні погляди зустрілися. Парасоцький, трохи розгублений, поклав на мить руки в кишені. Врешті, він опинився на даху одного зі старих будинків, що височів над містом. Літо мерехтіло в його очах, немов цвілоб на старих стінах, а коли зірки загубилися в небі, він відчув тяжке тягання вниз.

Парасоцький вкинув у глибину думок своє серце і, немов ведений невидимим світлом, почав падати...то був його 23 день народження.

---