Парубки, бурсаки та дяки: хто й з кого сміявся в давній українській літературі та фольклорі

Перша розповідь літературознавця Ростислава Семківа з циклу «Український сміх», записана для проєкту «Тижня» «Skovoroda auditorium».

Говоримо коротко про природу сміху та різні форми комічного – бурлеск, сатиру та гумор, іронію та сарказм. Вказуємо на головні тексти теоретиків сміху – Анрі Берґсона та Зиґмунда Фройда, найперше. Міркуємо також, чи існують специфічно національні види сміху.

Потім занурюємося в фольклор та комічні елементи народних дійств – Кози, Маланки, Переберії тощо. Говоримо про гумор спудеїв та мандрованих дяків, що спричиняються до творення української бурлескної поезії XVII-XVIII ст.

Робимо короткий екскурс у полемічну сатиру Іпатія Потія та Івана Вишенського.

Врешті, говоримо про сатиру та гумор у творчості авторів XVII-XVIII ст. Климентія Зиновіїва та Івана Некрашевича та елементи сатири й іронії в віршах Григорія Сковороди.