Віталій Кельбас - Богатий Аскет

"Богатий Аскет" — авторська пісня Віталія Кельбаса, присвячена всім, хто шукає щастя у простоті та внутрішній силі, а не в матеріальних благах. Композиція передає дух козацького самобутнього життя, показуючи, що справжнє багатство — це свобода духу, відвага та зв'язок із природою.

Пісня присвячується сучасним "аскетам" — людям, які обирають шлях самодостатності та незалежності від матеріальних ілюзій, зберігаючи свою мудрість та внутрішню силу.

Текст:
Козаче, не парся, все в нас харашо.
Навіщо нам тії багатства.
З багатством щасливим не буде ніхто,
Отримаєш тільки злорадства.

З багатством ти маєш фальшиве життя,
Фіктивне, уявне, не справжнє.
Втрачаєш і мудрість, і самобуття,
Душевного стану багаття!

А мудрість, друзяко, лежить в простоті.
Ця риса присутня в аскетів.
Аскетами бути можуть не всі,
Відважних тримають тенета.

А хто ж ці тенета спроможний пройти?
Товстезні, міцні, непролазні.
Щоб вирватись з них, постав на меті
У скроні "шмальнуть" з пістолета.

Пройшовши цей досвід, тяжкий, не простий,
Не всім зрозумілий, напевно,
Ти з гордістю скажеш:
"Тепер я аскет, й нічого мені не потрібно."

Козаче, не парся, все в нас харашо.
Навіщо нам тії багатства.
З багатством щасливим не буде ніхто,
Отримаєш тільки злорадства.

З багатством ти маєш фальшиве життя,
Фіктивне, уявне, не справжнє.
Втрачаєш і мудрість, і самобуття,
Душевного стану багаття.

Тепер я людина, в якої все є:
Ліси, гори, ріки й озера.
Пʼянкі аромати польової трави –
Ось де "моя атмосфера."

Кожен хлопець – аскет, персона складна.
Свої вподобання він має.
Живе економно – гречка, хурма,
Двадцятки на все вистачає.

Хтось скаже:
"Прикольно, цікаве життя,
Як в казці палітрою грає."
Цікаве! Напевно! Але є й мінуси –
Дівчаток-аскетів немає.

Немає, бо їм треба комфорт,
Турбота, відомою стати.
Не знають вони, що багатство аскета,
Якби і було – немає куди витрачати...

Козаче, не парся, все в нас харашо.
Навіщо нам тії багатства.
З багатством щасливим не буде ніхто,
Отримаєш тільки злорадства.

З багатством ти маєш фальшиве життя,
Фіктивне, уявне, не справжнє.
Втрачаєш і мудрість, і самобуття,
Душевного стану багаття.

Він як той самурай, нема цілі – є шлях,
І не важливо, чи вірить він в бога.
Характер його, міцний наче цвях,
І зве його в мандри дорога.

При першій ж нагоді – і в вітер, і в дощ,
Через степи й переправи.
Забувши про час, він стрімко "летить"
До місць козацької слави!

---
#boxer150 #bajaj #баджадж #пісня #аскетизм #подорож #вірші