Скачать или смотреть Степанівка. Вороновиця, Вінницька область 2024

За кілька кілометрів від Вороновиці розкинулося затишне село Степанівка, перша загадка про яке датується ще 18 ст.
Село знаходиться на місці древніх поселень скіфів, про що свідчать кургани біля села.
У 1794р. була збудована дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, в ній був живописний іконостас та мідні дзвони. При церкві була невеличка школа і будинок священника.
На кінець 18ст. в селі нараховувалось всього 78 дворів. а проживало 898 чоловік (462 чоловіки і 436 жінок). З них: 22 дворяни, 15 духовенство і 7 євреїв.
Стара церква згоріла і 1905р. розпочато будівництво нової кам’яної , яка і є в селі сьогодні.
Після 1921р. в селі було організовані два колгоспи «Сталіна» і «Кірова». У 60-х рр. їх об’єднали в один – «Мир». Майже 700 жителів забрав голодомор 1932-1933рр. Ще багатьох забрали сталінські репресії 1937р.
Село було окуповане фашистами 22 липня 1941р. і перебувало під німецькою владою до 6 січня 1944р, коли розпочалися бої за визволення села. Вони були важкими, під час боїв і бомбардувань загинуло біля 40 радянських воїнів на даний час встановлено імена 29 солдат і офіцерів. Фашистська окупація тривала аж до 14 березня 1944р, коли село було остаточно визволено.
Понад 300 односельчан воювали на різних фронтах Другої Світової війни, за бойові подвиги 130 чоловік відзначені нагородами, серед них Павло Автономович Колісник. Старший лейтенант Колісник зробив 199 бойових вильоти, потопив у Балтійському морі 7 фашистських військових транспортів та кораблів, за що йому присвоєно звання Героя радянського союзу. 3 жителя села були нагороджені солдатським орденом Слава 1-3 ступенів. Не повернулись з війни – 182 чоловіки. Після війни село і колгосп було відбудовано. Активними учасниками відбудови села були голова сільської ради Волошин Гаврило Федорович, голова колгоспу П’ятак Євдокія Дем’янівна, трактористка Кляхіна Харитина, доярка Ґедзь Домка. В 1961 році колгосп очолив Кучер І. ,який розпочав економічні реформи в господарстві,впроваджуючи механічне доїння на фермах ВРХ, вперше в області була побудована доїльна зала – Карусель. При збиранні цукрових буряків запровадили комбайн, що відділяв гичку і буряк. Був закуплений самохідний комбайн. Все це дало можливість отримати вперше прибутки та виплачувати регулярно оплату праці і повністю відмовитися від трудоднів.
Була побудована птахофабрика на 500 тисяч кур-несучок – одна з перших в області. В 1987 році господарство було нагороджене Перехідним Червоним Прапором ЦК КПРС за високі досягнення у вирощуванні кукурудзи на зерно – 124 ц/га на площі 116 га, золотими медалями ВДНГ СРСР були нагороджені: голова колгоспу Балатюк А.В., головний агроном Чубатюк П.Т., комбайнер Минько О.І.
В 1989 році за кошти колгоспу була побудована школа на 366 учнів із спортзалом, столовою та відділенням для дітей 6 річного віку. Відкрито медичну амбулаторію та аптеку на 30 відвідувань в день.
На сьогодні у Степанівці працює амбулаторія, школа, дитячий садочок, клуб, бібліотека. Розвивається та розширюється Степанівська птахофабрика, активно обробляють фермери поля. На всю Вінниччину відома конеферма, на яку приїздять любителі верхової їзди.
Степанівка є частиною Вороновицької територіальної громади та центром Степанівського старостинського округу до якого входять Побережне, Кордишівка, Обідне, Воловодівка та селище Шевченка.