Фільм журналістки Мар'яни П'єцух «(Не)чужі» порушує проблеми адаптації вимушено переміщених осіб і негативного впливу стереотипів про вихідців із різних регіонів України.
Також «(Не)чужі» - це щемлива передріздвяна історія, де діти-переселенці готуються до свята, вивчаючи нові колядки та традиції Бойківщини.
Це історія двох родин - з Херсона та Донецької області, - які сховалися в горах від обстрілів, але не всі змогли себе тут почувати як удома.
«Ми їхали підготовлені, що тут треба вітатися "Слава Ісусу Христу!"», - з іронією розповідає Олена з Херсона про тимчасовий переїзд у гірське село на Львівщині. Її дивують і дещо дратують запитання від місцевих у свій бік: чи вони раніше ходили до церкви, звідки добре знають українську мову та чи колядують на Різдво. Каже, що почувається тут «чужою серед своїх».
«Для них ми - не дуже українці», - каже її син, 13-річний Мирон, який теж відчув до переселенців якесь особливе ставлення.
Його мама розповідає про 9-річного хлопчика з Криму, який уже вдруге втікає від росіян, останнього разу - з окупованого Скадовська, і якого в іншому містечку зацькували до бажання викинутися з вікна.
Місцеві люди пояснюють особливості: у цьому регіоні навіть народжених тут можуть називати «зайдами», якщо один із батьків - не тутешній.
Водночас Антоніна з Донеччини дуже задоволена своїм досвідом перебування тут разом із трьома внуками. Її вражає, що тут не крадуть залишені під магазином велосипеди, подобаються масова набожність і патріотичне виховання в дитсадках та школах. Каже, що вже купила внукам вишиванки, навчила вітатися з людьми «Слава Ісусу Христу!» та постійно тренує їхню розмовну українську мову. Тож упевнена, що в селі її вже «сприймають ніби як свою». Тож разом з онуками воліла б тут залишитися якнайдовше, навіть думає про купівлю будинку.
Олена із сім'єю натомість живе в очікуванні якнайшвидшого повернення додому. Хоч і розуміє, що «ця надія вбиває» та заважає адаптуватись і розвиватись.
Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси:
/ @hromadske_ua
Підпишіться на нас, щоб не пропустити головних новин України та світу:
➡️ https://goo.gl/Vt2i4n
_________________________________
Ми на hromadske не зупиняємо свою роботу під час війни. Наші журналісти та редактори нині працюють у східних й західних областях, з імпровізованих офісів, укриттів та підвалів, бо наша зброя - це правда.
Журналисты и редакторы hromadske не останавливают свою работу даже во время войны. Мы работаем из восточных и западных областей Украины, из импровизированных офисов, укрытий и подвалов, потому что наше оружие - это правда.
Journalists and editors at hromadske work relentlessly in each region of our war-disrupted country. We continue to work from improvised offices, shelters, and bunkers. We do so, because the truth is our weapon, too.
_________________________________
Друзі, якщо ви розділяєте цінності hromadske і вже задонейтили ЗСУ, ви можете підтримати нас:
UAH https://hromadske.ua/donate
EN https://hromadske.ua/en/donate
Сайт hromadske:
https://hromadske.ua/
Ми у соцмережах:
Фейсбук: https://fb.com/hromadskeua
Твіттер: / hromadskeua
Телеграм: https://t.me/hromadske_ua
Інстаграм: / hromadske.ua
ТікТок: / hromadske.ua
_________________________________
#громадське #war2022hromadske
Информация по комментариям в разработке