Ну, не міг я оминути сьогоднішній візит Віктора Орбана до Києва. Тим більше, що з ним пов’язані такі підкилимові ігрища та такі дикі аналогії, що аж просяться на препарування й для розбору на атоми. Ледь не сказав, що дуже люблю такі теми, але ж це жахіття, ці афери й авантюри відбуваються із нашою рідною Україною. Від цього особливо гірко. Нинішній сюжет розділив на три смислові частини. Бо це був би не я, якби пропустив таку нагоду для жорсткої іронії. Тай є ґрунт для важливого порівняння мотивів і наслідків двох візитів: одного зірваного й другого, який ми сьогодні спостерігали. А ще дві складові – це основні теми цих переговорів.
Отже, перше – тут не можна було підійти без іронії. Бо, якщо в грудні наші чиновники, силовики й пропагандисти розривали інформаційний та дипломатичний простір провокаційними заявами про "друга путіна й противника України" Орбана, з яким мав намір зустрітися Петро Порошенко, мовляв, це рашистське ІПСО, то сьогодні ми якраз за отим ворожим ІПСО й спостерігали. Тільки за участі нашого «зеленосяйного найлегітимнішого лідора сучасності». Порівняння, з чим планував іти на переговори Порошенко, й на які наслідки розраховував, та того, до чого докотився Зе із своїми завгоспами-кротами, шокує деградацією наших позицій.
Прямим продовженням цієї теми стала й друга частина про базову тему переговорів. Наші відносини й плани підписати договір про основи взаємостосунків. Сьогодні це все виглядало особливо рельєфно й нерівноправно. Наш уряд уже офіційно пообіцяв виконати всі 11 вимог Будапешта, хоча мадяри сподівалися лише на 5-6. Зате Україна до Угорщини не спромоглася поставити хоч якісь конкретні вимоги. На одну (чи пару) українських шкіл, які обіцяють відкрити в Угорщині, ми повинні перетворити на угорські національні всі, в яких хоч один угорський клас нашкребуть… І ще чимало схожого трешу…
І третя частина – те, заради чого й приїздив Орбан – це посередництво в черговому миротворстві. І тут до нього якраз застережень найменше. Він лише запропонував механізм: негайне припинення вогню по всіх фронтах і після цього початок будь-яких переговорів.Паралельно це обговорювала інша пара Сіярто-лавров. Схоже, що на це чи через внутрішні проблеми, чи під тиском Китаю мав погодитися путін, а Орбан лише ретранслював цю пропозицію. А що наше Зе? Та якщо ти хочеш реально воювати й перемагати, скажи про це прямо й чітко відмов. Але ж ти вже сам скасував навіть згадку про перемогу. Якщо хочеш переговорів, то скажи про це українцям і не губи тисячі доль, не катуй свій народ. Ні. Ні одного, ні іншого! Воно хоче дикою ціною рятувати свій імідж. У підсумку виконати саме те, що запропонував Орбан (читай: путлєр), але до того ще з пів року-рік поволинити різні саміти миру, переговорні формати та інше, щоб остаточно виснажити армію й добити народ… Таке враження, що цей варіант задовільнив і рашистів, і Орбана...
От це вперше в історії, напевно, йому вдалося зрадити сподівання одночасно протилежних верств суспільства: тих, які прагнуть боротьби й перемоги, і тих, які хочуть якнайшвидшого миру або хоч перемир’я. І все лише для свого злощасного іміджу… Більшої підлості я ще не зустрічав…
Информация по комментариям в разработке