Інклюзивне навчання в ЗЗСО. ІІІ частина. І Таміла Федина

Під час третьої заключної зустрічі висвітлено питання щодо формування /забезпечення інклюзивного середовища: універсального дизайну, розумних пристосувань в освітньому процесі, облаштування освітнього безбар’єрного простору, ресурсної кімнати, використання асистивних технологій тощо.
Успішність впровадження й розвиток інклюзивної освіти в Україні значною мірою залежить від створеного інклюзивного освітнього середовища, що визначається як сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти мають забезпечити для учнів з особливими освітніми потребами умови для здобуття освіти на рівні з іншими здобувачами освіти.
Школа формує і розвиває середовище, яке стимулює інтерес дитини до пізнання, сприяє навчанню, допомагає співпраці й розвитку самостійності.
Завдяки використанню принципів універсального дизайну та розумного пристосування, бар’єри, які є в освітньому процесі в школі, можуть бути зведені до мінімуму.
Освітнє середовище має забезпечувати рівновагу між організованістю і різноманітністю, між можливістю займатися самостійно та з іншими дітьми, практикувати наявні навички й опановувати нові.
Простір ресурсної кімнати покликаний забезпечити умови для всебічного розвитку здобувачів освіти та реалізацію їхніх індивідуальних можливостей. В ресурсній кімнаті можуть проводитись корекційно-розвиткові заняття для дітей з ООП та заняття з усім класом, за умови перебування з педагогом.
Ключову роль в освітньому процесі відіграє запровадження асистивних технологій в закладі освіти, тобто використання різноманітних допоміжних засобів та послуг, які спрямовані підвищувати функціональні можливості й автономність осіб з особливими освітніми потребами.