Успіння Пресвятої Богородиці. Чому Церква не догматизувала апокрифічне передання про її воскресіння?

На думку архм.Феогноста Пушкова в Св.Писанні нічого не говориться про смерть і воскресіння Богородиці, бо її смерть і воскресіння не несуть для нас сотеріологічного значення, вони не важливі для нашого спасіння, це лише особисті стосунки Сина із Матір'ю.
блаженне лоно, яке народило Тебе, на що Христос відповів: "блаженні ті, які слухають і виконують Моє слово", але, це про Божу Матір, вона ж складала у своєму серці слова Його (Лк. 2:19).
Лише ап.Лука пише декілька речень про Божу Матір: Благовіщення, зустріч з Єлизаветою і в Єрусалимі (коли вона загубила Ісуса в 12 років); і один раз Іоан Богослов про весілля у Канні Галілейській.
Богородиця померла незадовго до зруйнування Єрусалиму (9 авва - 15 серпня) в віці 75-77 років. Саме на цю дату було встановлено святкувати Успіння, бо справжнім храмом для Бога стала Вона, а не кам'яна споруда. Саме від коптів у 8 ст. ми прийняли свято Успіння.
непорочність - не мала особистих гріхів, але Біблія говорить і про ще декількох людей, котрі прожили своє життя і не втратили жодного дня перед Богом, це Іов Багатостраждальний, Авраам, Ісаак...
монахиня Васса Ларін пише: "ні гроб, ні смерть не втримала Феотокос..." Ап. Петро сказав про Хр. як джерело Життя, неможливо, щоб Його утримала смерть (Дії 2:24). І в тропарі ми співаємо, що смерть не втримала Матір Життя. Божа Мати має унікальну роль в історії спасіння. Вона пережила П'ятидесятницю раніше всіх, на Благовіщення, і вона отримала благодать тілесного воскресіння ще до закінчення часу людської історії.
Далі, монахиня Васса розмірковує над участю Богородиці в нашому спасінні, наводить слова 9-ї пісні канону:" Закони природи подолані, Діва після народження і жива після смерті, Ти завжди збережеш свою спадщину". Спасіння - повернення до цілісності через всі протиріччя буття. Спасіння здійснюється задопомогою "Тео" частина Теотокос, але не без частини "токос" або народження. Ісус у Втіленні поєднав протиріччя: життя і смерть, божество і людство.... Матір Божа є прикладом Матері-Церкви, де ми беремо участь у цій інтеграції протиріч, у поверненні до цілісності у Причасті з Христом. У Євхаристії завдячуючи Богу Він поєднується із нами у всій цілісності: тілесно, душевно, духовно і всіма нашими силами.
Богородице спаси нас - є сповідування, що спасає нас Ісус Христос, але не без нас самих.
На Благовіщення Богородиця була з'єднана із Богом тільки через утробу, а після Воскресіння і Вознесіння, П'ятидесятниці у причасті Тіла і Крові Богородиця поєдналася із Сином Божим у всій цілісності. Все це дарується і нам, бути із Богом у всій своїй цілісності.