#дашачитає

Описание к видео #дашачитає

Найкращі вірші сучасних українських поетів у найбільшому поетичному проекті України #дашачитає. Дякую за підписки, лайки та коментарі! Ставайте спонсорами каналу - це дозволить нам знімати ще більше сильної української поезії.

Підтримати канал: 4441 1144 1633 5360
Посилання на Банку: https://send.monobank.ua/jar/7hPLxggT6n

Читаю улюблені вірші сучасних українських поетів.
Всі можна знайти за хештегом #дашачитає #дашачитает.

режисер Юлія Мозгова
оператор Максим Музичук
мейк Ольга Бондаренко
організація зйомки Ольга Бех

Даша Трегубова - українська актриса, продюсерка, ведуча.
Автор проєкту #дашачитає - найкращі вірші сучасних поетів.
Ведуча Х-Фактор.
Робочі пропозиції +380631889684 Ольга

Dasha Tregubova - Ukrainian actress, director, screenwriter.
Ukrainian poetry project #дашачитає - the best poems of modern poets.
X factor host.
Cooperation +380631889684 Olga

Instagram Даші Трегубової:   / dasha.tregubova  
Facebook Даші Трегубової:   / dashatregubova  

"Баба Віра не пам'ятає тата, багато тодішніх дітей не пам'ятає тат
Баба Віра з дитинства вміє казати — "Мій тато Микита і він солдат"
Микиту ніхто не питав, чи хоче він бути солдатом, чи ні
Усі тоді ставали солдатами, бо на війні — як на війні
Забрали на фронт, дали гвинтівку без куль, дали бушлат
Микита, учитель музики, вивчив на фронті відбірний мат
Провоював десь рік, втратив віру в людей, ледь не позбувся ноги
А потім загинув, але не згубився серед братських могил
У баби Віри є фото, де вона — ще зовсім мале дівча
Стоїть біля труни, в труні її батько, і всі навколо мовчать
А вона усміхається, от дурненька, а що їй іще робить
Вона ще мала, аби розуміти, яка то трагічна мить
Німці з’явилися у селі, коли Вірі пішов четвертий рік
Віра дуже любила Ганса, такий світлоокий був чоловік
Як побачить його — біжить до нього й сміється, геть дурна
А німець хапає її та й садить на плечі. "Ото дивина, —
Шепотілись жінки і додавали: — Діти є діти навіть на цій війні"
Німець скакав по вулиці, Віра на ньому їхала, як на коні
Ганс трохи соромився і говорив жінкам: "Цвай кіндер ін Берлін"
І тицяв на себе пальцем, і видно було, як той Берлін йому болів
Ще Ганс у школі знайшов піаніно. "Ото бракувало нам піанін, —
Шепотілись жінки і додавали: — Ну яке піаніно на війні"
Ганс грав віденські вальси — раз-два-три, раз-два-три, раз-два...
Ганс хотів би ще трохи пожити, та не дотягнув до Різдва
Ганс і Микита потім не раз зустрічалися на небесах
Микита питався: "Кажеш, Віру за руку кусала оса?
І що, чи сильно вона ревіла, чи сильно набрякла рука?"
Ганс говорив: "Я віддавав їй цукерки з вермахтівського пайка".
Микита розпитує:
"А Віра знала багато слів? А лазила по деревах? А бігала у квача?"
Ганс довго розказує. Потім вони ще довше мовчать
Ганс каже: "Цікаво, чи пережили ту війну мої малі?
Ти часом не знаєш нікого із ваших, хто брав Берлін?"
І коли незручне мовчання перехлюпується за край,
Вони тоді грають у шахи. Завжди в нічию. Скільки не грай"
(с) Марина Пономаренко

#дашачитає
#вірші

Комментарии

Информация по комментариям в разработке