Слухайте трек "Понад Хмарами..." в альбомі "Система Нервів" (2002) на онлайн-майданчиках: https://li.sten.to/systema_nerviv
Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
Ти знаєш, як я за тобою сумую.
Я не знаходжу собі місця —
Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
Вулицями міста.
Самотнього, як я, самотнього, як ти.
Міста, що поєднало мене з тобою,
Міста, що розлучило тебе зі мною.
Я хотів би запитати — навіщо?
Та замість відповіді тільки вітер свище...
Десь там — у безлюдних провулках,
Де лиш бродячі пси блукають,
Шукаючи притулку,
Шукаючи поживи.
В них в очах давно нічого не жевріє,
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
Їх нічого вже не гріє...
Однак я знаю — на цих порожніх вулицях нічого не шукаю —
Просто втікаю сам від себе.
В своїй уяві знову йду до тебе,
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Одного цілого —
Ніжного та сильного, чорного та білого.
Можливо, я смішний,
Можливо, я занадто романтичний,
Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
Все просто — у моїй душі горить багаття!
Але я хочу помовчати...
Тепер ти маєш щось казати, Катя!
Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
А незабаром вийде сонце — я йому зрадію!
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш...
Та поки що не можу зрозуміти я — куди ж?...
Куди мені себе подіти доти,
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Коли мене в свої обійми забереш ти —
Мене всього, без залишку, без решти?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
Своє тепло розлити у твоєму тілі?...
А час іде... І скільки кроків ще мені зробити треба,
Щоб ніч минула, зникла самота
І я таки дійшов до тебе?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
Можливо, трошки легше...
Можливо, значно важче...
Ти потерпи... Я потерплю —
Недовго вже чекати!
Але я знову замовкаю...
Тепер ти, Катя, маєш щось казати!
Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
Режисер: Віктор Придувалов
2003 рік стає роком прем'єри однієї з найпопулярніших та найліричніших пісень гурту — пісні "Понад Хмарами".
Приспів «Понад хмарами зорі парами розсипаються…», який виконує Катя Chilly, Сашко написав досить давно, ще до Тартака та до знайомства з Катею. Написав і подумав про те, що коли допише, має знайти можливість передати цю пісню для Каті, бо саме вона повинна її виконувати.
Проте, в турі переможців фестивалю "Червона Рута", який відбувся в 1998 році, в Сашка з Катею Chilly зав'язуються дружні стосунки і виникає ідея виконати пісню дуетом.
В різні періоди Сашко робить спроби написати куплети пісні, але кожного разу лишається незадоволений результатом та відкладає цю справу. Лише наприкінці 2002 року завершується творення пісні і починається запис на студії.
У 2003-му році Віктор Придувалов знімає кліп. Багато прихильників лишаються розчарованими, через те, що сама Катя не з'являється у кліпі, а лише її силует відзнятий у різних варіаціях. Та такою була забаганка продюсера Каті, який таким чином хотів додати певної таємничості до її образу та голосу. Тим не менше, пісня здобуває неабияку популярність. І до сьогодні для багатьох "Понад Хмарами" лишається піснею №1 в репертуарі Тартака.
Информация по комментариям в разработке