Українська народна пісня "Ніч яка місячна" (дует гітар), обробка Аліни Бойко. У виконанні автора.

Українська народна пісня "Ніч яка місячна" (дует гітар), обробка Аліни Бойко. У виконанні автора (записано за допомогою накладання двох звукових доріжок).
Ноти є у збірці: https://www.facebook.com/photo.php?fb...
Звуковий файл взято з авторського аудіо-CD А.Бойко "Монолог" (2003, звукорежисер І.Шманьов).

Допомога автору: PayPal [email protected]

"The Night Is So Moony" (Ukrainian folk song, Alina Boyko arrangement) for guitar duet. Performed by the author (recorded by superimposing two audio tracks).
This piece is in the collection: https://www.facebook.com/photo.php?fb...
The soundtrack is taken from the author's audio CD A.Boyko "Monologue" (2003, sound engineer I.Shmanyov).

Help for the author: PayPal [email protected]

Украинская народная песня "Ніч яка місячна", обработка Алины Бойко для дуэта гитар. В исполнении автора (записано путём наложения двух звуковых дорожек).
Ноты есть в сборнике: https://www.facebook.com/photo.php?fb...
Звуковой файл взят с авторского аудио-CD А.Бойко "Монолог" (2003, звукорежиссер И.Шманёв).

Текст пісні:
автор: Старицький Михайло Петрович

(народний варіант):

Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупі ми тут під калиною -
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелеться полем туман.

Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Он на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.

Небо незміряне, всипане зорями, -
Що то за божа краса!
Перлами ясними ген під тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар:
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Ти не лякайся, що можуть підслухати
Тиху розмову твою:
Нічка поклала всіх, соном окутала, -
Ані шелесне в гаю.

Сплять вороги твої, знуджені працею, -
Нас не сполоха їх сміх.
Чи ж нам, окраденим долею нашею,
Й хвиля кохання - за гріх?

Два останні рядки кожного куплету повторюються двічі.


Текст пісні:
автор: Старицький Михайло Петрович "Виклик" Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий

(оригінальний текст):

Ніч яка, Господи, місяшна, зоряна!
Ясно, хоч голки збірай.
Вийди, коханая, працею зморена
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядемо вкупі ми тут під калиною —
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — хвилею срібною
Стелеться полем туман.

Гай чарівний, ніби промінем всипаний,
Чи загадався, чи спить;
Он, на стрункій та високій осичіні
Листя жагою тремтить.

Небо незміряне всипане зорями, —
Що то за Божа краса!
Перлами ясними он, під тополями,
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки
Вмочиш у срібну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько
Тепло, — ні вітру, ні хмар...
Як пригорну тебе щиро до серденька,
А воно гріє як жар.

Ти не лякайся, щоб злоба підслухала
Тиху розмову твою:
Нічка приспала всіх, соном окутала, —
Ані шелесне в гаю!

Сплять вороги твої, знужені працею, —
Нас не сполохає сміх...
Чиж нам, окраденим долею нашею,
Й хвиля кохання — за гріх?!