Число iменникiв

00:00 Вступ
6:25 Поняття числа iменника
44:48 Вживання лише в однині
55:00 Вживання лише в множині


1. Поняття числа iменника
Іменники мають два числа: однину й множину.
Ідентифікація
Іменники в однині можна співвіднести із займенниками він, вона, воно або поєднати із цей, ця, це: цей світ, ця громада,це листя, це коріння.
Іменники в множині можна співвіднести із займенником вони або поєднати із ці: ці дерева, ці корені, ці ножиці, ці Карпати.
Однина й множина іменників звичайно різняться між собою закінченнями: будинок — будинки, вікно — вікна, дорога — дороги.
У давнину існувала ще третя форма числа іменників - двоїна. Тепер вона зникла, залишилися тільки форми очі, плечі,вуса, які тепер сприймаються як множина, та діалектні форми на зразок дві відрі, дві нозі.

2. Вживання лише в однині
- назви речовин: залізо, віск, кров, молоко, чорнило;
- збірні назви: студентство, молодь, дітвора, рідня, морква, бурячиння, листя, проміння, каміння, волосся;
- назви дій, якостей, почуттів: молотьба, хода, бджільництво, байдужість, поспішність, гнів, дружба;
- власні назви: Ольга, Степан, Іванченко, Луцьк, Куренівка.

3. Вживання лише в множині
- назви предметів, парних за своєю будовою: ножиці, сани, ворота, штани, челюсті, груди;
- деякі збірні назви: люди, діти, кури, гуси, дрова, дріжджі, меблі, коноплі;
- назви дій, станів, почуттів (переважно із суфіксом -ощ-): лінощі, веселощі, мудрощі, заздрощі, пахощі, жнива;
- назви родин рослин і тварин: злакові, зонтичні, хребетні, яструбині;
- деякі власні географічні назви: Черкаси, Суми, Карпа­ти, Альпи, Осокорки, Маневичі.