Рідкісними є ті випадки, коли щось із часом стає тільки кращим. А із настільними іграми все ще складніше ‒ важко створити перевидання якоїсь гри, щоб вона стала кращою за оригінал. Сотні прикладів не дадуть збрехати. Але одному чоловікові, ім'я якому Мартін Воллес, таки вдалося це зробити. Колись давно, у 2007 році він створив не надто примітну, але вельми якісну настільну гру "Брасс". Вона одразу стала популярною, але, на жаль, дизайн не зміг привабити користувачів настільки, щоб вона була актуальною й до сьогодні. На щастя, у 2017 році світ побачив перевидання гри під назвою "Brass: Ланкашир". Та через рік Мартін Воллес перевершив усі найсміливіші сподівання і зробив те, що на довгі роки впише його ім'я в історію. І назва цього дива - "Brass. Бірмінгем". Вдосконалена версія двох попередніх, яка полонила серця фанатів і піднялася вже на 2 місце серед усіх настільних ігор на нашій планеті за версією того ж BoardGameGeek.
Події гри розгортаються у Великобританії у часи Промислової революції XVIII ст. Сама назва "Брасс" походить від сленгового слова "brass", що дослівно можна перекласти як "мідяки". На той час так називали дрібні монети, якими користувалися прості робітники.
Будьте готові, що це досить непроста економічна стратегія, у якої партія триває від 2 до 3 годин. Правила можуть здатися не надто складними, але у грі є чимало нюансів і підводних каменів, які змушуватимуть вас щоразу змінювати свій хід по декілька разів.
Як звичайно, основне завдання кожного гравця ‒ заробити максимум переможних очок. У правилах ви знайдете коротку біографію важливих персон того часу, роль яких ви будете виконувати під час гри. Ігрове поле цього разу переносить учасників партії в Мідлендс із центром у Бірмінгемі. Звичних портів, як було у Ланкаширі, тут уже немає, адже цей регіон розташований не біля води. Замість цього є спеціальні місця, куди завжди можна продати певний товар ‒ це торгові угоди. На початку партії вони розташовуватимуться випадковим чином у визначених місцях на карті відповідно до кількості гравців. Якщо в партії бере участь менше чотирьох людей, то із колоди з будівлями та містами також забирається усе зайве.
Загалом гра ділиться на дві епохи: епоху каналів й епоху залізних доріг. Як зрозуміло із назв, це впливає на тип доріг, які ви можете прокладати (канали відмічені блакитно-сірим кольором ліній, залізниця ‒ чорні лінії). Кожного раунду ви виконуєте по дві дії у порядку ходу. За кожну з них доведеться платити картою з руки. Потрібно відмітити, що тільки для будівництва для вас важливі певні види карт, а от для всього іншого їх можна класти будь-які.
"Brass. Бірмінгем" - це одна з найбільш продуманих, реіграбельних та стильних економічних стратегій, які були створені за всю історію індустрії.
Информация по комментариям в разработке