«А його туди хтось посилав?» Репортаж із рідного села Да Вінчі / hromadske

Описание к видео «А його туди хтось посилав?» Репортаж із рідного села Да Вінчі / hromadske

«Ніколи, ніколи я на нього не сварилася! Я його дуже любила», — не раз каже в розмові з hromadske рідна бабця Героя України Дмитра Коцюбайла, згадуючи про дитячі витівки внука чи вже юнацькі роки та перший його досвід куріння.

Ми познайомилися з Іванною Винник на відкритті музею Дмитра Коцюбайла (позивний «Да Вінчі») в Бовшівській школі на Івано-Франківщині, яку він закінчив. Сюди бабця принесла багато речей із колекції Дмитра (військову каску часів Другої світової, гасову лампу та зламаний настінний годинник), які він зберігав в її сараї. Каже, що Дмитро юнаком роздобув металошукач, бо полюбляв шукати різні старі артефакти навколо села.

Біля будинку пані Іванки спогадами про внука ростуть посаджені ним берези. Каже, що більшість часу дитиною проводив в її хаті. Тут отримав і струс мозку від удару старою гойдалкою, поки бабця поралася по господарству. Ще тоді малим спитав у бабці, чи точно його з такою травмою не візьмуть в армію. Каже, що не хотів у військо.

Та й у школі в Бовшеві пригадують, що жодного натяку, що Дмитро може обрати військову кар'єру, не було. Мовляв, спокійний, низенький хлопчик, який понад усе любви малювати. Зараз його шкільні малюнки висять на стінах музею. Проте Революція гідності, а далі війна, усе змінила в його житті.

Дивіться репортаж Мар’яни П'єцух із села Бовшів: відкриття музею, розповіді класної керівниці Дмитра, молодшої сестри Олександри та бабусі Іванки.

00:00 Да Вінчі
00:42 Відкриття музею Дмитра Коцюбайла в селі Бовшів на Івано-Франківщині
04:15 Які речі Дмитра передала в музей його бабуся
06:59 Ракети над будинком, де виріс "Да Вінчі"
8:32 Велика родина Дмитра
9:18 Бабця про наречену Да Вінчі
10:05 Дитинство Дмитра
11:35 Танець на випускному та розмальована парта
13:47 Саморобне колечко Дмитра та шкільні малюнки
15:40 поїздка на Майдан та перше поранення в АТО
17:04 Як студент Дмитро почав курити
18:15 Чому не одружився
19:17 Рідна кімната Дмитра
20:22 Передчуття бабусі перед загибеллю внука
21:42 Чому Да Вінчі поховали в Києві
22:35 Як бабця ставиться до ухилянтів
24:07 про молодшого брата Дмитра з інвалідністю, якому намагаються вручити повістку
25:20 про історичну боротьбу меншканців села Бовшів

Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси:
   / @hromadske_ua  

Підпишіться на нас, щоб не пропустити головних новин України та світу:
➡️ https://goo.gl/Vt2i4n
_________________________________
Ми на hromadske не зупиняємо свою роботу під час війни. Наші журналісти та редактори нині працюють у східних й західних областях, з імпровізованих офісів, укриттів та підвалів, бо наша зброя — це правда.

Журналисты и редакторы hromadske не останавливают свою работу даже во время войны. Мы работаем из восточных и западных областей Украины, из импровизированных офисов, укрытий и подвалов, потому что наше оружие — это правда.

Journalists and editors at hromadske work relentlessly in each region of our war-disrupted country. We continue to work from improvised offices, shelters, and bunkers. We do so, because the truth is our weapon, too.
_________________________________
Друзі, якщо ви розділяєте цінності hromadske і вже задонейтили ЗСУ, ви можете підтримати нас:

UAH https://hromadske.ua/donate
EN https://hromadske.ua/en/donate

Сайт hromadske:
https://hromadske.ua/

Ми у соцмережах:
Фейсбук: https://fb.com/hromadskeua
Твіттер:   / hromadskeua  
Телеграм: https://t.me/hromadske_ua
Інстаграм:   / hromadske.ua  
ТікТок:   / hromadske.ua  
_________________________________
#громадське #war2022hromadske

Комментарии

Информация по комментариям в разработке