Гомін, гомін, гомін по діброві - Козак Мамай

Українська пісня XVII століття
Автор: невідомий
Виконання: Тарас Компаніченко
Підтримати канал: ПриватБанк 5168 7554 3734 1221 Євген К.

Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Гей, туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє.

Іди, синку, іди пріч од мене,
Нехай тебе орда візьме!
Гей, мене, мамо, мене орда знає,
В чистім полі обминає.

Іди, сину, іди пріч од мене,
Нехай тебе турчин візьме!
-Гей, мене, мамо, мене турчин знає,
Сріблом, златом наділяє.

Іди, синку, іди пріч од мене,
Нехай тебе ляхи візьмуть!
Гей, мене, мамо, мене й ляхи знають,
Пивом, медом напувають.

Іди, синку, іди пріч од мене,
Нехай тебе москаль візьме!
Гей, мене, мамо, мене москаль знає,
Жить під себе підбиває.

Вернись, вернись, сину, додомоньку,
Змию тобі голівоньку!
Гей, мені, мамо, мені змиють дощі,
А розчешуть густі терна.
Гей, мені, мамо, мені змиють дощі,
А розвіють буйні вітри.