Агатангел Кримський: страчений феномен

150 років тому, 15 січня 1871 року на Волині, у Володимирі-Волинському народився Агатангел Кримський – перекладач, історик, який стояв біля витоків Української академії наук у 1918 році, один із найвизначніших мовознавців та фахівців з історії та культури Сходу ХХ століття.
Його талант – це феномен, який ми тільки починаємо глибоко вивчати і осмислювати. Поліглот, який знав понад шістдесят мов (різні дослідники називають цифри від 56 до ста, звертаючи увагу, що він вивчав не лише мови, але і різні говірки, діалекти) і жартував, що легше знайти мову, яку він не знає, ніж порахувати, скільки знає.
Він народився в російськомовній родині: його батько був кримським татарином з білоруським корінням, мати походила з польсько-литовського роду. Попри це, Агатангел рано усвідомив, що жити в Україні і не бути українцем – це паразитування. «Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався, пильно читав усякі книжки, особливу вагу звертав на етнографічні матеріали, перечитав усякі філологічні праці», - згадував вчений у своїй автобіографії.
Його чекала прекрасна кар’єра в Москві, де у 30 років Агатангел Кримський став професором східної літератури. Але він кидає все і в 1918 році повертається до Києва, щоб розвивати новостворену Українську Академію наук. Єдина умова – окремий вагон, щоб перевезти його бібліотеку, яка налічувала біля 50 тисяч томів.
Разом зі своїми учнями він проходить усі випробування під час Української революції. І разом з більшістю колег, які стояли біля витоків УАН, став жертвою сталінських репресій. Місце поховання видатного вченого досі не знайдене.
Відомим і невідомим сторінкам життя Агатангела Кримського присвячена онлайн-конференція «Агатангел Кримський: страчений феномен», яка розпочнеться 14 січня о 12.00, напередодні 150-річчя вченого.
Участь у конференції беруть:
Володимир Підвойний, доцент кафедри східної філології Таврійського національного університету імені В.І.Венадського, м. Київ
Марина Гримич, письменниця, докторка історичних наук, м. Бейрут
Володимир Омельчук, науковий керівник проєкту видання «Східні традиції державотворення» на пошану А. Кримського, м. Київ
Олена Романова, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України.
Богдан Янович, науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею.
Модератор – Наталка Позняк-Хоменко, Український інститут національної пам’яті.