Урок 25. Присвійні займенники. /Possessivpronomen/Possessivartikel. Німецька мова онлайн

Сьогодні розкажу Вам про присвійні займенники (Possessivpronomen). Німці їх ще називають „Possessivartikel“ – „присвійні артиклі“. І це недарма. Адже, присвійні займенники виконують роль артикля. Вони вживаються замість нього і мають такі самі закінчення, як неозначений артикль у однині, а у множині, - як означений артикль.
Нагадаю Вам, що у початковій формі (називному відмінкові (Nominativ)) перед словами чоловічого і середнього роду стоїть неозначений артикль „ein“, перед словами жіночого роду - „eine“. Означений артикль у множині - „die“.
Усі присвійні займенники у називному відмінкові не будуть мати ніякого закінчення перед словами чоловічого і середнього роду, але будуть мати закінчення „e“ перед словами жіночого роду та у множині.
Давайте розглянемо присвійні займенники разом з особовими займенниками, з якими вони пов’язані.
Особові займенники Присвійні займенники
Чол. та сер. рід Жін. рід та множина
ich - я mein – мій/моє meine – моя/мої
du – ти dein – твій/твоє deine – твоя/твої
er – він sein – його seine - його
sie – вона ihr – її ihre - її
es – воно sein – його seine – його
wir – ми unser – наш/наше unsere – наша/наші
ihr – ви euer – ваш/ваше eure – ваша/ваші
sie – вони ihr – їхній/їхнє ihre – їхня/їхні
Sie - Ви Ihr – Ваш/Ваше Ihre – Ваша/Ваші
Зараз візьмемо 4 слова „der Vater/ein Vater“ – „тато“ (чоловічий рід), „das Kind/ein Kind“ – „дитина“ (середній рід (пам’ятаємо, що рід іменників у німецькій та українській мовах не завжди співпадає)), „die Mutter/eine Mutter“ – „мама“ (жіночий рід), „die Eltern“ – „батьки“ (множина)

der/ein Vater das/ein Kind die/eine Mutter die Eltern
mein – мій тато mein – моя дитина meine – моя мама meine – мої батьки
dein – твій тато dein – твоя дитина deine – твоя мама deine – твої батьки
sein – його тато sein – його дитина seine – його мама seine – його батьки
ihr – її тато ihr – її дитина ihre – її мама ihre – її батьки
sein – його тато
від слова середнього роду sein – його дитина seine – його мама seine – його батьки
unser – наш тато unser – наша дитина unsere – наша мама unsere – наші батьки
euer – ваш тато euer – ваша дитина eure – ваша мама eure – ваші батьки
ihr – їхній тато ihr – їхня дитина ihre – їхня мам Ihre – їхні батьки
Ihr – Ваш тато Ihr – Ваша дитина Ihre – Ваша мама Ihre – Ваші батьки

Як я уже говорила, відмінюються присвійні займенники в однині, як неозначений артикль, а в множині, як означений:
Чол рід Сер. рід Жін. рід Множина
Називний (Nominativ) mein dein seine unsere
Родовий (Genitiv) meines deines seiner unserer
Давальний (Dativ) meinem deinem seiner unseren
Знахідний (Akkusativ) meinen dein seine unsere
Розглянемо їх на простих прикладах.

Чол рід Сер. рід Жін. рід
Називний (Nominativ) Das ist mein Vater.
Це мій тато Das ist dein Kind. Це твоя дитина. Das ist seine Mutter. Це його мама.
Родовий (Genitiv) Das ist das Haus meines Vaters. Це будинок мого тата. Das ist das Zimmer deines Kindes. Це кімната твоєї дитини. Das ist die Katze seiner Mutter. Це кішка його мами.
Давальний (Dativ) Ein Freund hilft meinem Vater. Один друг допомагає моєму татові. Das Zimmer gefällt deinem Kind. Кімната подобається твоїй дитині. Die Katze gehört seiner Mutter. Кішка належить його мамі.
Знахідний (Akkusativ) Er besucht meinen Vater oft. Він часто відвідує мого тата. Ich sehe dein Kind. Я бачу твою дитину. Sie liebt seine Mutter. Вона любить його маму.
Множина:
Називний (Nominativ) Das sind unsere Eltern. Це наші батьки.
Родовий (Genitiv) Das ist die Wohnung unserer Eltern. Це квартира наших батьків.
Давальний (Dativ) Ein Nachbar sagt etwas unseren Eltern. Один сусід каже щось нашим батькам.
Знахідний (Akkusativ) Er lädt unsere Eltern zum Geburtstag ein. Він запрошує наших батьків на день народження.
У німецькій мові нема слова „свій“. Замість нього використовують відповідний займенник „мій“, „твій“ і т. д.
Ich liebe meine Familie. – Я люблю свою сім’ю.
Du liebst deine Familie. – Ти любиш свою сім’ю.
Er liebt seine Familie. – Він любить свою сім’ю.
Sie liebt ihre Familie. – Вона любить свою сім’ю.
Es liebt seine Familie. Воно любить свою сім’ю. (Про слово середнього роду, наприклад, „das Kind“ „дитина“)
Wir lieben unsere Familie. – Ми любимо свою сім’ю.
Ihr liebt eure Familie. – Ви любите свою сім’ю. (При звертанні до друзів або до дітей)
Sie lieben ihre Familie. – Вони люблять свою сім’ю.
Sie lieben Ihre Familie. – Ви любите свою сім’ю. (При ввічливому звертанні)

Сподіваюсь, Вам сподобалося моє відео. Якщо так, поставте, будь ласка, лайк. Вам не важко, а мені приємно, що мої старання оцінили. Ви можете також підписатися на мій канал та натиснути знак дзвіночка, щоб не пропустити нові відео.
Ще більше корисної і цікавої інформації Ви знайдете в моїх групах на фейсбуці: “Німецька мова онлайн – deutschonline.com.ua“ та „Уроки німецької мови онлайн“, а, також на моєму сайті: www.deutschonline.com.ua