Кривцов Максим Олександрович

Сьогодні ми поховали Далі. Тонке, глибоке, чисте серце. Що не могло терпіти зла і несправедливості. Що вміло любити. А любов - це дія. Тому він з худенького хлопчака з фіолетовим волоссям перекував і загартував себе на Воїна. Довгий і важкий шлях. Прямий контакт з 20-50 метрів. Засідки. Штурми. Звільнені міста і села. Викошені посадки, по коліно в багнюці. Рейди в тил ворога на багато кілометрів. Влучна робота з мк19. Зухвалі нальоти на ворожі позиції. Арта і авіа удари. Від Києва до Балаклії, від Херсона до Куп‘янська, від Лисичанська до Бахмута. Ніс свій кулемет і працював з ним як Боженька. Хоробрий, надійний, відданий. Талановитий поет, фотограф, наставник для дітей, його життя - це акт мистецтва. Але я пишу це все, би ви знали. Він був справжній фахівець. Спешл. Лицар, що вбив багато ворогів. Ми втратили в першу чергу великого Лицаря. Стоїмо поріділою зграйкою на цвинтарі і гадаємо - хто наступний витягне короткого сірника…